Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.03.2019 14:01

Не отримав дохід? Ну і що..всі рівно сплати ЄСВ

Податковий адвокат

Актуальним є нарахування недоїмки із сум ЄСВ підприємцям на загальній системі оподаткування.

Не отримав дохід? Ну і що..всі рівно сплати ЄСВ
93e14e425a89e80902d7547966f7d48f.jpg

Гадаю, що весь бізнес зараз відчуває на собі «прес» з боку Державної фіскальної служби, яка виконує вказівки «щодо залатування дір в бюджеті». Питання- звідки ті «дірки» беруться, залишається відкритим. Адже, підприємці, як і раніше, працюють та сплачують податки.

Однак все мало, мало, мало…

А як взяти з того, з чого неможливо було брати раніше - ну звісно вигадати норму-зміну до існуючого закону, як-то її викласти незрозуміло, ну а там суди допоможуть «узаконити», так би мовити практично застосують до платника. 

Ось так, з 01.01.2017р. набула чинності норма відносно нового зобов’язання для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування та не отримують дохід (внесені такі зміни Законом України від 06.12.2016р. №1774).

При чому змінили одне слово - «може» на на інше - «зобов’язаний». 

І тут проста математика - глянув статистику - скільки таких підприємців, скільки можливо з них отримати, вніс зміни до закону, і все – вони зобов’язані.

Чи законно це, чи логічно це - нікого не турбує. Плати і все. 

Тож останнім часом до мене один за одним звертаються підприємці, яким зненацька приходять Вимоги про сплату боргу (недоїмки), згідно яких Державна фіскальна служба (ДФС) вимагає сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за декілька років.

Питання, які виникають у підприємців – чи правомірно це, чому раніше не повідомили, що робити. 

За позицією ДФС, з  01.01.2017р. фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску, навіть у випадку неотримання доходу, навіть без визначення бази нарахування. 

2017 рік – 704. 00 грн. (помісячно) * 12 міс. = 8 448. 00 грн.

2018 рік – 819.06 грн. (помісячно) * 12 міс. = 9 828. 72 грн.

8 448. 00 грн.+ 9 828. 72 грн. = 18 276. 72 грн. (сума недоїмки) 

При чому орган ДФС самостійно, без участі та відома платника, всупереч закону, встановленому порядку визначає суму недоїмки, яку вносить в свої ж  інформаційні системи. 

Виходячи із нижчевказаних норм законодавства, це є грубим порушенням закону.

Тож пропоную при оскарженні використовувати такі доводи.

Та пам’ятайте, що при оскарженні припиняється виконання Вимоги та нарахування пені і штрафних санкцій.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі- Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Ст. 7 Закону №2464 визначає, що являється базою нарахування єдиного внеску.

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5- 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 

Який висновок можливо зробити за текстом даної норми та взагалі аналізуючи такі поняття, як «дохід» та «база нарахування».

Неможливо визначити базу нарахування без отримання доходу.

Якщо визначається база нарахування, це означає, що з цієї бази повинен також сплачуватись податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). І такий податок сплачується тільки при отриманні доходу.

За цією нормою мінімальний ЄСВ повинен сплачуватись, якщо ти визначаєш базу нарахування, наприклад «100 грн.» А якщо взагалі не визначаєш… то і ЄСВ не повинен визначатись і сплачуватись.

Навіть якщо буквально читати норму закону, орган ДФС за вказаною нормою може тільки зобов’язати платника визначити базу нарахування, а не стягувати мінімальний ЄСВ «на пустому місті».

Та взагалі незрозуміло, яким чином в звітності вказувати на дохід, якого немає та з якого не сплачується ПДФО. Чи орган ДФС потім на цій підставі і ПДФО нарахує!?

Йдемо далі.

Відповідно до ч.2,3 ст. 9.Закону №2464

«Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.» 

Згідно Розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України20 квітня 2015 року N 449

«4. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції:

1) обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску..»

Що означають ці норми - обчислення сум єдиного внеску здійснюється платником або на підставі даних річних податкових декларацій, при цьому дані для податкових декларацій підтверджуються бухгалтерськими та іншими документами, підприємець не може брати суму доходу «зі стелі».

або за результатами перевірок (коли орган ДФС перевіряє- чи правильно визначений платником дохід або сума ЄСВ).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) винесена на підставі даних інформаційної системи.

Тож постає питання - де такі дані взялись, хто їх вніс та на підставі чого.

Виходячи із п.3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України20 квітня 2015 року N 449 строк нарахування недоїмки з ЄСВ наступний - вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам - ФОП на загальній системі оподаткування - протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла сума недоїмки.

Постає питання - чому порушені строки та не повідомлено своєчасно.

Повідомити вчасно про недоїмку – це  невигідно - іншої відповіді не вигадаєш.

Краще, як «обухом по голові» і зразу великою сумою.

Ст.25 Закону №2464 передбачено:

«..4. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.» 

І не забувайте.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що робити сьогодні - якщо немає наміру та можливості отримувати дохід, правильним є здійснення дій по припиненню підприємницької діяльності.

На цьому припиняються зобов’язання. 

!!! Однак необхідно пам’ятати, що  орган ДФС може стягувати з фізичної особи суми недоїмки, які склались під час підприємницької діяльності, і після припинення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 65 Податкового кодексу України державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Тож при отриманні вимоги оскаржуйте її та посилайтесь при захисті на вищевказане.

Я вірю у невідворотність відповідальності в тому числі  органів Державної фіскальної служби за незаконні дії, за незаконні рішення! Я вірю в єдину судову практику!

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи