Тонка грань між цивільно-правовими та трудовими відносинами. Ч.1
На прикладі ситуації, в якій опинився клієнт, хочу розглянути деякі моменти щодо «прихованих трудових відносин», як люблять вказувати ДФС та Держпраця
Перевірки трудових відносин – це зараз «тренд»!!!
Навіть самий малий бізнес знає про них. Та тільки ледачий про них не говорить.
Клієнт мав таку необережність – на незаконний запит органу ДФС (в якому, як звичайно, запрашують повний перелік документів, ледь не до того, «як ви підтвердите – чим займались в період з…по…, з ким, де взяли кошти та чи реально це було»), не порадившись із адвокатом, він надав документи щодо найманих працівників: трудові угоди, цивільно-правові договори (далі – ЦПД), акти виконаних робіт, навіть копії трудових книжок!
До речі, ЦПД та акти виконаних робіт у клієнта якраз були оформлені непогано.
Із Договору:
«1.1.Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання перевезти 4000 тон (чотири тисячі тон) вантажів по договорах Замовника в строк: з «01» лютого 2017р. до «31» липня 2018р.
1.2.Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.3.Замовник зобов’язаний прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу після перевезення вказаної в п.1.1 кількості вантажу, або за фактичний обсяг робіт по закінченню строку дії Договору, або при достроковому розірванні Договору за погодженням Сторін.
2.Розмір та порядок оплати.
2.1.За виконану роботу Замовник повинен сплатити Виконавцеві винагороду у розмірі 10 грн.за одну тону вантажу (Десять грн/тн).»
Із Аку виконаних робіт:
«Виконавець за ..період часу перевіз….тн вантажу, а саме за лютий 2017р…березень 2017р…
Замовник прийняв виконані роботи і не має жодних претензій.
Оплаті підлягає …..грн., в т.ч. ПДФО-….грн., ЄСВ-…грн., військовий збір-.грн..
Сума на руки за вирахуванням податків …грн.»
Як податковий агент, клієнт сплатив відповідні суми в бюджет.
Надалі викладаю різниці між ЦПД та трудовими договорами, які суди беруть до уваги при їх розмежуванні.
Головна різниця - це предмет договору. В ЦПД предметом є виконання роботи або надання послуги з наданням замовнику певного результату, при цьому основне значення має результат.
Для трудового договору, тобто трудових відносин, притаманне: «прийняття на роботу…», «виконання робіт за посадою…», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «затверджений графік роботи», «належні умови праці згідно Кодексу законів про працю», «робота виконується з 8:00 до 17:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення».
Якщо ви хочете, щоб ваш договір виглядав саме як ЦПД на виконання робіт або надання послуг - тоді правильно зазначте предмет договору, без натяку на трудові відносини.
Та ні в якому разі не використовуйте вищевказані поняття.
Виконавець або підрядник самостійно організовує процес праці. Що це означає: його не включають до штату замовника, він не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідний наказ; замовник не зазначає підрядника або виконавця у штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку, не веде табель обліку робочого часу; підрядник або виконавець не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку замовника, а самостійно регулює свій робочий час; замовник не може безпосередньо впливати на процес виконання роботи або надання послуги; підрядник або виконавець отримує оплату у формі винагороди.
Оскільки законодавство не містить обов’язкових приписів - у яких випадках сторони зобов’язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори, сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.
Тобто сторони самі вирішують, за яким договором вони хочуть взаємодіяти!!!
Однак історія відносин повинна бути документально «правдоподібною».
Надалі, повертаючись до конкретної ситуації із клієнтом. По причині його недбалості, в нього відбулась така плутанина, виходячи із документів та його пояснень- укладає трудові договори, потім не звільняючи працівників, укладає з ними ЦПД, потім знов відносини за трудовими договорами.
На прикладі одного із працівників (щоб було зрозуміло):
20.09.2016р. укладений Трудовий договір; до органу ДФС подано Повідомлення про прийняття на роботу.
01.02.2017р. укладений Цивільно-правовий договір.
28.06.2018р. складений Акт виконаних робіт.
04.04.2018р. відновив роботу за Трудовим договором від 20.09.2016р.
Також надана копія трудової книжки із записом від 20.09.2016р.
ТОБТО НЕМАЄ ДОКАЗІВ звільнення за Трудовим договором, доказів укладення нового Трудового договору, нового Повідомлення органу ДФС, немає розподілення обов’язків за Трудовим договором та зобов’язань за ЦПД і т.д.
В результаті за наданими підприємцем документами проведена перевірка.
Документальна позапланова невиїзна перевірка підприємця була призначена ГУ ДФС в ..ській області згідно Наказу відповідно до п.78.1.13 Податкового кодексу України.
Підстава проведення перевірки - 78.1.13 Податкового кодексу України - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.
При даних обставинах навіть можливо погодитись із позицією органу ДФС: « факт виконання робіт (допущення до роботи) зазначеними фізичними особами на користь платника податків ФОП … свідчить про укладення між ними трудових договорів, за яким фізичні особи є найманими працівниками, а платник податків ФОП …..роботодавцем, який в свою чергу зобов’язаний нараховувати та виплачувати працівникам заробітну плату у розмірі, не нижче від мінімального.»
За результатами перевірки встановлені порушення:
1. пп.164.2.1, п.167.1, п.171.2, п.176.2 «а», ст.176 Податкового кодексу України, а саме не утримано та не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Плюс штраф за несплату ПДФО.
2. Подання недостовірної звітності за формою №1ДФ. Штраф за ст.119.2 Податкового кодексу України.
3. ст.168, ст..163, п.16-1 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, а саме недоплата військового збору. Плюс штраф за несплату.
4. п.1ч.2 ст.6, п.1ч.1ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, в результаті чого донараховано єдиний внесок. Плюс штрафні санкції за несплату ЄСВ.
Вийшла чималенька сума, враховуючи кількість працівників:
- «Слабкі» сторони захисту в доказуванні дійсності взаємовідносин за цивільно-правовими договорами;
- при діючих трудових договорах укладені цивільно-правові договори із водіями. при цьому умови праці не змінювались- зворотнє не доказано;
- водії – потенційні свідки- підписуючи цивільно-правові договори, не розривали «старі» та не укладали «нові» трудові договори, вважаючи, що працюють все також за «старими» трудовими договорами;
- при цьому не виконані умови щодо укладення «нових» трудових договорів та не здійснені «нові» повідомлення органу ДФС про прийняття працівників на роботу згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»;
- відсутні накази про звільнення та накази про прийняття на роботу за «новими» трудовими договорами;
- в трудові книжки не внесені записи про звільнення та про прийняття на роботу за «новими» трудовими договорами;
- в додатку 4 немає відображення звільнення за трудовими договорами, також в додатку не відображено дати початку дії цивільно-правових договорів.
Що далі….а далі передання інформації органу Держпраці….і сума по недбалості виростає в таку, що мало не покажеться….враховуючи фантазії органів Держпраці.
Наприклад «ви ж вказали, що трудові угоди розірвані та укладені цпд, потім знов трудові», значить «насправді це були приховані трудові відносини»- відповідно штраф за фактичний допуск до роботи без оформлення трудової угоди.
111 690 грн. за кожного працівника..і.т.д.
В даній публікації я звернула увагу на «чужі» помилки, щоб не робили «свої».
Однак є велика кількість справ, в яких ДФС та Держпраця реалізують саме свої фантазії – відповідальності то за це немає.
На мою думку – повноваження органів ДФС та Держпраці вказувати на те, що «цивільно-правовий договір має ознаки трудової угоди» або «цивільно-правові відносини приховують трудові» не передбачені нормами законодавства та нарахування в зв’язку із цим штрафних санкцій є незаконним.
Але суди не мають чіткої єдиної позиції- які підстави для цього, як це повинні доказати держоргани, на що такі держоргани взагалі мають право.
В наступних публікаціях я розкажу про неможливість застосування цивільно-правових договорів до деяких професій, виходячи із судової практики, після цього- як Держпраця здійснює збір доказів і як звинувачує без доказів, сама порушуючи порядок.
Я вірю у невідворотність відповідальності в тому числі органів Державної фіскальної служби, органів Держпраці за незаконні дії, за незаконні рішення! Я вірю в єдину судову практику!
Щось незрозуміло або є питання з податкового права? Звертайтесь! Пишіть на ел.пошту [email protected] або телефонуйте (067) 301-41-56
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21166
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 9753
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7649
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 6301
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5283