Виклики та результати нового ринку електроенергії

Відповідно до Закону "Про ринок електроенергії", в Україні з 1 липня 2019 року почав роботу ринок електроенергії, який передбачає відхід від ручного регулювання тарифів на електроенергію (крім природних монополій — тариф на дистрибуцію та передавання), і вільне ціноутворення на електроенергію.

Відсутність великої кількості виробників електроенергії, висока концентрація та «ручний режим» ціноутворення на ринку призвели до серйозних цінових викривлень, коли вартість теплової генерації вище європейської, а вартість атомної – нижче.

За даними "Укренерго", середньозважена ціна без урахування тарифу оператора системи розподілу, а також без урахування маржі постачальника електроенергії становила близько 2,08 тис грн за МВт-год (без ПДВ), що на 30% більше червневої ОРЦ на рівні 1,62 тис. грн за МВт-год. Ця сума є усередненою для споживачів першого і другого класу.

Ринок постачання електроенергії динамічний, потужності генерації не розвинені, а джерела покриття небалансів обмежені. Покривати вартість балансуючих потужностей можливо за рахунок теплової генерації. Вартість таких послуг може стрімко зрости. Обсяги заявок на завантаження енергоблоків у різні години доби задовольняють в середньому лише 55% обсягу резервів, необхідних для балансування енергосистеми. Адже досі відсутній сегмент допоміжних послуг, тобто «плата за готовність» виробників надати послуги для балансування енергосистеми.

Нова модель ринку вимагає від споживачів відповідального планування, в іншому разі – можливі значні витрати, як у разі значного дефіциту, так і профіциту. Дефіцит купованої електроенергії (відхилення від плану в більшу сторону) буде балансуватися постачальником за рахунок споживача за ціною вище ринку "на добу наперед". Профіцит (відхилення факту від плану у меншу сторону) вже викупленої електроенергії споживач мусить продавати по ціні нижче ринку "на добу наперед".

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості зазначили, що додаткові витрати на покриття небалансів в енергосистемі, які будуть виникати через складну прогнозованість, можуть становити 300-900 млн євро.

Також існує низка інших факторів, які мають безпосередній вплив на ціноутворення. 

Насамперед, заборгованість державних та комунальних підприємств на нинішньому енергоринку, яка становить близько 36 млрд грн.

По-друге, розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом. "Зелений" тариф - це підвищений розмір оплати за "чисту" енергію діятими гарантовано до 2030 року. Він у 10 разів перевищує плату за електроенергію атомних електростанцій. Крім того, "зелений" тариф в Україні в середньому в 1,5-2 рази вищий за ціну "зеленої" енергії в країнах ЄС. За розрахунками Міненерго, через масовий запуск нових альтернативних енергопроектів в 2019 році, вже з 2021-го платити за "зелену" енергію доведеться не торішні 17 млрд, а більше 40 млрд грн на рік.

Також обмежені можливості імпорту: енергосистема України ізольована від ЄС.  Єдиний спосіб посилення конкуренції – сильні Регулятор та АМКУ, та спеціальні заходи з посилення конкуренції,  а також суто ринкові механізми, насамперед безперешкодний імпорт електричної енергії та вільний доступ нових виробників, реалізація інвестиційних програм, прозорі та ефективні інструменти  контролю та нагляду.

Також доопрацювання ІТ-інфраструктури, яка не пройшла обов'язкового та повноцінного тестового режиму роботи для всіх сегментів ринку. Під час запуску торгів на внутрішньодобовому ринку виникли складнощі у зв’язку з некоректною роботою програмного забезпечення ДП "Оператор ринку" XMTrade. Про це йдеться у листі постачальника електричної енергії ТОВ "Веракс енерджи", адресованому ДП "Оператор ринку". У зв’язку з чим учасники ринку скаржаться на те, що не було забезпечено належного проведення торгів із купівлі/продажу електроенергії.

Особливої уваги потребує забезпечення недискримінаційного доступу до мереж для оптових продавців та покупців електроенергії з метою створення конкуренції між ними, включно з механізмами для ефективного розподілу та недопущення обмеження пропускної спроможності мереж між її користувачами. Для відділення ціни на електроенергію та супутні послуги, що постачаються конкуруючими збутовими організаціями, від регульованої складової тарифів за використання магістральних та розподільчих мереж, відповідно здійснюється розподіл роздрібних тарифів на складові. Це дозволяє споживачам вибирати між конкуруючими збутовими організаціями.

Також важливим залишається питання відсутності затвердженого європейського регламенту про моніторинг на енергетичних ринках (REMIT regulation), де врегульовані питання застосування санкцій щодо маніпуляції з цінами та змови учасників.

У підсумку варто зазначити, що первинна мета лібералізації – через створення конкурентного середовища – підвищити енергоефективність, максимально задовольнити основні вимоги споживачів. А вони наступні:

- забезпечити ринковий рівень цін, їх стабільність та передбачуваність зміни шляхом повсюдного запровадження стимулюючого тарифоутворення;

- створити можливість вільного отримання електроенергії для нових об'єктів або збільшення споживання на існуючих;

- підвищити якість обслуговування – надійність та якість електропостачання в умовах активізації розвитку відновлюваних джерел енергії.

Сподіваємося, всі учасники ринку зроблять висновки та в оперативному режимі розпочнуть підготовку технічних рішень, візьмуться за доопрацювання законодавчої бази та максимально швидко розроблять схему покриття небалансів.