Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
23.05.2014 15:40
7 мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в
Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти.
Сім мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в іноземній валюті, це сталося з незалежних від громади і держави причин. Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти. Я отримав звернення від ГО «Правдива країна» з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти громаді досягнути справедливості.Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
Топ за тиждень
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 116
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 87
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 63
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 54
Популярне
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 7462
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5492
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 4936
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 3851
-
Apple викупила право на трансляцію Формули-1 у США за $750 млн
Бізнес 2672
Контакти
E-mail: [email protected]