Пайовий внесок на розвиток інфраструктури: історія не завершена?
В Верховній Раді пропонують повернення старого корупційного інструменту.
20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (законопроект №1059 від 29.08.2019), яким було скасовано пайову участь у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури з 01.01.2021 року.
Почнемо з того, що ж являє собою такий пайовий внесок. Відповідно до ч.3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що діяв до 20 вересня 2019 року, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Тобто, фактично, це внесок, який платить забудовник до місцевого бюджету, і який має використовуватись на розвиток інфраструктури (будівництво доріг, шкіл, лікарень, стадіонів і т.д.).
На перший погляд, внесок повністю необхідний та логічний крок для забезпечення міста належною інфраструктурою та його розвитку. Проте, в чому ж була проблема?
По-перше, розміри пайового внеску не визначались в законі, також були відсутні методики їх розрахунків. В законі лише було вказано, що вони визначаються на розсуд органів місцевого самоврядування. По-друге, такі кошти йшли до загального бюджету міста, оскільки цільового фонду не було і неможливо було відслідкувати на які потреба вони використовувались. Крім того, пайовий внесок тягарем лягав на забудовника, і як наслідок, на покупців нерухомості. Як повідомляє юрист Юрій Брикайло, «за даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов'язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2%». Таким чином механізм був дуже непрозорим та корупціогенним, тому разом з його відміною всі видихнули в полегшенням.
Тоді чому ми знову говоримо про це сьогодні?
Справа в тому, що протягом 2020 року зареєстровано законопроект, що пропонує повернути механізм пайового внеску на розвиток інфраструктури.
Відтак, проєктом 2822 від 30.01.2020 року передбачено внести зміни до статей 7 та 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також та доповнити закон статтею 40, зокрема, щодо надання додаткових прав органу місцевого самоврядування щодо зобов’язання замовника будівництва (інвестора) передавати безоплатно до комунальної власності відповідного населеного пункту частину житлових приміщень у спорудженому будинку до 4 відсотків від загальної площі житлових приміщень такого будинку для багатоквартирних житлових будинків загальною площею від 500 квадратних метрів. Та встановити, що у разі якщо виділ передбаченої у пункті 3 цієї частини площі в натурі є неможливим або не допускається такий виділ згідно із законом – сплачується грошова компенсація вартості такої площі.
А також внести зміни до статті 12 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» та статей 3 та 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», повернувши норми що стосується пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Знову ж таки, в законопроекті процедура визначення розміру та порядку використання такого внеску законопроектом не встановлюється. Розмір пайової участі, відповідно до законопроекту встановлюється органами місцевого самоврядування «та не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту». Таке формулювання надає широкі дискреційні повноваження органам місцевого самоврядування (тобто повноваження діяти повністю на власний розсуд). Крім того, такий цільовий внесок надходить до загального бюджету міста та його використання неможливо відслідкувати.
Відповідно до п.2.1. Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 корупціогенним фактором є невиправдане встановлення чи надмірне розширення дискреційних повноважень, створення умов для виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів та можливостей для зловживання наданими їм повноваженнями.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16308
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 15368
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6518
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4651
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3420