Реформи освіти й медицини приречені на провал

Місцеві бюджети не мають коштів ані на забезпечення діючих потреб, ані на розвиток.

Місцеві бюджети не мають коштів ані назабезпечення діючих потреб, ані на розвиток

2017 рік ставдля України роком прийняття Верховною радою інноваційних законів, що дали стартдвом визначним реформам – освітньої та медичної.

 Ці дві реформи передбачають повне перезавантаженняданих галузей, але треба пам’ятати, що майже 90% медичних та освітніх закладівзнаходяться саме в містах, селах та районах, а не зосереджені в великих містахта столиці. Це важливо й я зараз розповім чому.

Як провестиреформи, де взяти на них кошті? Всім добре відомо, що за Конституцією України освіта та медицина в країні єбезкоштовними. Це державна відповідальність - фінансування видатків медичної таосвітньої сфер за рахунок державного бюджету.

Стаття 49: «…Держава створює умови дляефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорониздоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа такихзакладів не може бути скорочена….»

 Стаття 53: «…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повноїзагальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних ікомунальних навчальних закладах…»

Останні два рокипредставники вищих органів виконавчої влади в голос кричать про децентралізаціюта передачу повноважень місцевим радам, але жоден зі спікерів бодай слово несказав, які шалені видатки делегувала центральна влада на місцевим бюджетам. Підкреслювидатки з тих. Які повинні фінансувати вища влада з держбюджету. Я неодноразовоза це писала останні 2 роки – це й проблема галузі професійно-технічної освіти,й перекладання на місця оплати комунальних рахунків медичних та освітніх установ.В лікарнях та школах працює не тільки спеціалісти за фахом, а й технічнийперсонал, без праці яких життєдіяльність закладів просто неможлива. Тазаробітна плата некваліфікованого персоналу, простою мовою нелікарів та непедагогів– то теж є вже проблемою місцевих бюджетів.

Але як бутивладі на місцях, якщо в невеликому населеному пункті розташоване ПТУ, що єєдиним та унікальним? Наприклад, в місті Стрий Львівської області є ПТУ №35,яке готує нафтовиків, а в смт. Головине Житомирської області розташоване єдинев країні ПТУ з підготовки обробників природного каменю.

Чи спроможні місцеві бюджети справитисяз цими видатками? 7 грудня2017 року працівники медичної та освітньої сфер Воловецького районуЗакарпатської області блокували трасу Київ-Чоп, протестуючи протизаборгованості по зарплаті за останні 2-3 місяці. До якого відчаю ще потрібнодовести пересічних людей в регіонах?

^{Фото:mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичноїта освітньої сфер.}

^{Фото:mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичноїта освітньої сфер.}

Годі вже тількибалакати за реформи! Навіть на тих делегованих повноваженнях, які є зараз,місцеві бюджети не можуть справитися із видатками та утриманням мережі освітита медицини, що існує сьогодні. Поки що існує.

Ряд міністрів таМіністерство фінансів з щедрої руки надало субвенцію на розвиток та компенсаціювитрат по делегованих повноваженнях в освіті та медицині. Але з розрахунків,наведених в таблицях, які я надавала в минулих матеріалах, ми бачимо, що в Київській області субвенцією здержбюджету потреба покривається лише наполовину. На другу половину потребцентральною владою передбачається витягування коштів з місцевих бюджетів.

То в насдецентралізація чи псевдодецентралізація?

Можна кожногодня переконувати громаду та весь світ, що Україною крокує децентралізація, алецифри на приклади однієї області доводять, що це псевдодецентралізація, тому щодана система фінансування державногореформування галузей призводить до вимивання коштів з міських бюджетів.

В 2018 році з місцевих бюджетівзаплановано забрати  на реформи освіти тамедициніи понад 1 мільярд гривень. Загальна потреба коштівдодаткової дотації для місцевих бюджетів Київській області складає 1 032 385,6  тис. грн. Дотація Київщині з держави наздійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освітита охорони здоров’я в сумі 613 707,6 тис. грн. Решту місцеві бюджети повиннівідшукати в себе, обділивши фінансування своїх власних потреб задля того, щобзабезпечити ті витрати, які повинні покривати державний бюджет.

Однією рукоюцентральна влада передає повноваження на місця та каже: «Управляйте!». Другоюрукою законодавець, Верховна Рада України приймає дві реформи, які потребуютьзначного фінансового наповнення. Й я не знаю - чи то рукою, чи то ногою, чи то більш звичною для всіх частиною тілавлада забирає кошти, говорячи: «Ми вам не дамо кошти на делегованіповноваження, крутіться як схочете, урізайте в себе що прийдеться!»

І все це – вумовах кардинального реформування галузей, медичної та освітньої сфер. Медичнай освітня реформи передбачають величезні капіталовкладення. Чи відбудуться ціреформи без фінансового наповнення? Звичайно, ні. Якщо місцеві бюджети неможуть утримувати вже зараз діючу мережу закладів освіти та медицини, то пророзвиток можна мріяти та говорити?

Якщо говоритипро медичну сферу, то розвиток тут - це придбання нового сучасного електронногообладнання та комп’ютерної техніки, приєднання до нових баз, що проваджує МОЗУкраїни. Та ми вже зараз бачимо, що на подібний розвиток у місцевих бюджетівкоштів не буде.

В освітній сферітак само – якщо освітяни разом із владою на місцях не в змозі утримувати своїпоточні видатки, то про який розвиток, закупівлю нових книг, підручників,меблів, сучасного устаткування та оновлення навчальних програм можна взагаліговорити.

В моємудепутатському зверненні до Кабінету Міністрів Україні та голови Верховної Ради,яке вже сьогодні, 1 березня, буде винесене на засідання чергової сесіїКиївської обласної ради міститься вимога терміново переглянути та забезпечитидодатково субвенції з державного бюджету видатки на делеговані повноваженнямісцевим бюджетам з освіти та медицини. Наведені мною ифри з потреб по коштахдодатковими дотаціями на місцеві бюджети, аби забезпечити належнефункціонування закладів освітньої та медичної сфер, шокують.

Народні депутатиВерховної Ради як головні законодавці країни повинні зрозуміти: без фінансовогонаповнення всі реформи, що проголосовані ними в сесійному залі Ради в 2017році, а саме освітня та медична реформи, потерплять фіаско, тому що реформа безфінансового наповнення – це просто пустий намір та профанація.