Страх перед інфляцією

Протягом останнього десятиліття глобальна інфляція не грала за правилами. Незважаючи на високий рівень зайнятості до пандемії, вона була загадково низькою у більшості багатих країн світу (≈ 2,3%).

Протягом тривалого часу надмірно вільна монетарна політика (низькі процентні ставки) в розвинутих країнах піднімала вартість активів, не виштовхуючи споживчі ціни за межі таргету центральних банків. Віра в те, що процентні ставки та інфляція залишаться низькими, надихала інвесторів. Але нещодавно цей ентузіазм послабився. Перспектива величезного пакету стимулів для Америки, який Конгрес прийняв 10 березня, а також занепокоєння щодо напряму монетарної політики та страху підвищення інфляції спричинили падіння на глобальних фінансових ринках.

Наскільки ймовірне зростання глобальної інфляції може вплинути на Україну і чи потрібно нам хвилюватися?

Якщо ФРС (ЦБ Америки) буде змушений стримувати перегріту економіку підвищенням процентних ставок, то наслідки будуть далекосяжними. Вплив такої монетарної політики буде поширюватися далеко за межі берегів Америки. Такі країни, як Україна, можуть зазнати відтоку капіталу, адже високі процентні ставки в Америці піднімуть вартість долара. Очевидно, що це матиме вплив на український борг, який стане менш привабливим для нерезидентів. Таким чином, зросте вартість боргового залучення для нашої держави, фінансове становище якої ускладнене труднощами боротьби з пандемією.

Яка в нас зараз ситуація з інфляцією?

Прискорення інфляції в Україні до майже 8% у лютому перевищує цільовий діапазон НБУ, що становить 4 — 6%. Згідно з аналітичними даними головним фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Який економічний ефект має вищий або нижчий ніж цільовий (очікуваний) рівень інфляції?

Вищий або нижчий, ніж очікуваний, рівень інфляції має дестабілізуючі наслідки та накладає реальні витрати на економіку. Коли інфляція вища, ніж очікується, позичальники отримують користь за рахунок кредиторів, оскільки оплати позики в майбутньому робляться грошима, які мають меншу цінність у реальних умовах. І навпаки, інфляція, яка є меншою, ніж очікувана, принесе вигоду кредиторам за рахунок позичальників. В економіці з нестабільними рівнями інфляції кредитори вимагатимуть вищих процентних ставок, щоб компенсувати додатковий ризик, з яким вони стикаються внаслідок несподіваних змін інфляції. Загалом більш високі ставки запозичень уповільнюють інвестиції та знижують рівень економічної активності.

Висновок

Нещодавно натрапила на наукову роботу двох економістів із ФРС. В ній економісти приходять до висновку що, країни, що розвиваються (до яких належить Україна), реагують на стримуючу монетарну політику та кризу в США сильніше, ніж розвинуті країни. Більше того, ВВП зазнає значно більшого падіння.

Отже, ми можемо побачити, як глобальні події в світі впливають на економіку України.

Наразі незалежність НБУ є фундаментальною, як я і зазначала раніше у своєму пості. Таке прискорення інфляції ще більше унеможливлює реалізацію програм “іпотека під 7%”.