Страх перед інфляцією
Сьогодні фінансові ринки у світі розвинутих країн переслідує інфляція.
Протягом останнього десятиліття глобальна інфляція не грала за правилами. Незважаючи на високий рівень зайнятості до пандемії, вона була загадково низькою у більшості багатих країн світу (≈ 2,3%).
Протягом тривалого часу надмірно вільна монетарна політика (низькі процентні ставки) в розвинутих країнах піднімала вартість активів, не виштовхуючи споживчі ціни за межі таргету центральних банків. Віра в те, що процентні ставки та інфляція залишаться низькими, надихала інвесторів. Але нещодавно цей ентузіазм послабився. Перспектива величезного пакету стимулів для Америки, який Конгрес прийняв 10 березня, а також занепокоєння щодо напряму монетарної політики та страху підвищення інфляції спричинили падіння на глобальних фінансових ринках.
Наскільки ймовірне зростання глобальної інфляції може вплинути на Україну і чи потрібно нам хвилюватися?
Якщо ФРС (ЦБ Америки) буде змушений стримувати перегріту економіку підвищенням процентних ставок, то наслідки будуть далекосяжними. Вплив такої монетарної політики буде поширюватися далеко за межі берегів Америки. Такі країни, як Україна, можуть зазнати відтоку капіталу, адже високі процентні ставки в Америці піднімуть вартість долара. Очевидно, що це матиме вплив на український борг, який стане менш привабливим для нерезидентів. Таким чином, зросте вартість боргового залучення для нашої держави, фінансове становище якої ускладнене труднощами боротьби з пандемією.
Яка в нас зараз ситуація з інфляцією?
Прискорення інфляції в Україні до майже 8% у лютому перевищує цільовий діапазон НБУ, що становить 4 — 6%. Згідно з аналітичними даними головним фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не тільки в Україні, а й в усьому світі.
Який економічний ефект має вищий або нижчий ніж цільовий (очікуваний) рівень інфляції?
Вищий або нижчий, ніж очікуваний, рівень інфляції має дестабілізуючі наслідки та накладає реальні витрати на економіку. Коли інфляція вища, ніж очікується, позичальники отримують користь за рахунок кредиторів, оскільки оплати позики в майбутньому робляться грошима, які мають меншу цінність у реальних умовах. І навпаки, інфляція, яка є меншою, ніж очікувана, принесе вигоду кредиторам за рахунок позичальників. В економіці з нестабільними рівнями інфляції кредитори вимагатимуть вищих процентних ставок, щоб компенсувати додатковий ризик, з яким вони стикаються внаслідок несподіваних змін інфляції. Загалом більш високі ставки запозичень уповільнюють інвестиції та знижують рівень економічної активності.
Висновок
Нещодавно натрапила на наукову роботу двох економістів із ФРС. В ній економісти приходять до висновку що, країни, що розвиваються (до яких належить Україна), реагують на стримуючу монетарну політику та кризу в США сильніше, ніж розвинуті країни. Більше того, ВВП зазнає значно більшого падіння.
Отже, ми можемо побачити, як глобальні події в світі впливають на економіку України.
Наразі незалежність НБУ є фундаментальною, як я і зазначала раніше у своєму пості. Таке прискорення інфляції ще більше унеможливлює реалізацію програм “іпотека під 7%”.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 305
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 106
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7844
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6436
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5192
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4262
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3337