Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
20.11.2020 15:13

Підводні камені тотальної фіскалізації

Політик, заслужений економіст України, народний депутат України IX скликання

Влада бореться з ФОПами чи з реальними схемами?

За останні тижні чула багато думок щодо необхідності тотальної фіскалізації. І сьогодні хотіла би проаналізувати, а вірніше, дати відповіді тим, хто за введення касових апаратів, і тим, хто бореться проти тотальної фіскалізації.

Що таке касовий чек?

Розпочнемо із загального сприйняття в суспільстві.

Для звичайних людей це підтвердження здійснення покупки і саме чек може бути використаний при захисті їх прав як споживачів — чи то при  поверненні сплаченої за товар грошової суми, чи в разі заміни товару на такий же або на аналогічний, а також для усунення недоліків у товарі.

І нібито тільки фіскальний чек є документом, який дає такі права людям.

Насправді Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає інше: «Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу».

Визначення «розрахунковий документ» читаємо в Законі про РРО: «розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, створений в паперовій та/або електронній формі зареєстрованим реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну».

Отже, навіть документ, заповнений вручну, повною мірою реалізує «право на чек» кожного громадянина і скористатися таким правом можливо і без фіскального чеку.

Який алгоритм дій споживача, що придбав товар неналежної якості?

Такий споживач-громадянин може звернутися до: продавця за місцем купівлі товару; виконавця робіт; Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні (територіального органу Держпродспоживслужби).

Документи, необхідні для звернення по захист прав споживачів: заява (усна або письмова), розрахунковий документ з позначкою про дату продажу; технічний паспорт (в разі гарантійного терміну з позначкою про дату продажу).

Нічого складного чи обтяжливого для громадян, як на мене.

Боротьба з контрабандою

Теза про те, що боротьба із сірими та чорними контрабандними схемами може принести результати, якщо ФОПів тотально зобов’язати використовувати касові апарати, м’яко кажучи, некоректна. ФОПи по факту не здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, оскільки при ввезенні товарів на митну територію України мають сплачувати ПДВ під час митного оформлення. Тобто, враховуючи механізм обчислення ПДВ, ФОПам — не платникам ПДВ імпортувати товар економічно невигідно, оскільки сплачений ПДВ на митниці в подальшому не зменшує їх податкові зобов’язання.

З метою більш повного аналізу я готую звернення до Державної митної служби щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, але й так очевидно: сито, через яке просочується контрабанда, потрібно шукати на митниці і ФОПи не мають жодного відношення до цього процесу.

Чи маскуються бренди під ФОПів?

Звісно, причому не тільки ті особи, що торгують одягом, взуттям чи електронікою.

Звідки беруться дорогі речі у таких крамницях? Відповідь варто шукати на тій же митниці. Зокрема брендовий одяг завозиться через кордон як некомерційний вантаж, завозиться громадянами по зеленому коридору повз скануючі системи, і в багатьох пунктах пропуску митники не перевіряють такі товари так ретельно.

Щодо електроніки, то запроваджене у 2018 році обов’язкове застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, ніякого ефекту в боротьбі з цим сегментом тіньової економіки не дало. Податківці отримали додатковий інструмент, але не скористалися ним.

Тому й тотальна фіскалізація ФОПів не приведе до того, що вони зникнуть з елітних магазинів на Хрещатику, а лише збільшить навантаження на реальний мікробізнес.

ТРЦ vs ФОП

Чомусь прийнято вважати, що рітейл, наприклад, у ТРЦ — це бізнес, який чесно імпортує і офіційно продає товари. А роздрібна торгівля через ФОП — це перекупщики, через які легалізуються схеми ухилення від сплати податків.

Це твердження є щонайменше незрозумілим і нелогічним, адже в ТРЦ чимало приміщень орендують ті ж ФОПи. Так хто конкретно, який суб’єкт господарювання є сумлінним платником?

До речі, всім відомі промислові ринки «7 кілометр» і «Барабашово» існують у статусі ТОВ. Часто закидають, що там процвітають схеми, оскільки здійснюється гуртовий продаж тканин із контейнерів. Нагадаю: гуртова торгівля є частиною внутрішньої торгівлі, що охоплює продаж товарів як великими, так і малими партіями з метою їхнього перепродажу або виробничого споживання. Нічого дивного в продажі в такий спосіб немає і з тінізацією чи детінізацією ринку він ніяк не пов’язаний.

То хто є насправді сумлінним платником?

Знову стереотипна думка: подвійними чеками грішать в основному в ресторанах: окремо їжа, окремо алкоголь. Може бути й третій чек — за вхід до караоке чи якусь іншу послугу. Але чи слід звинувачувати в цьому тільки ресторани?

Днями, перебуваючи у Львові, завітала до популярної в регіоні роздрібної мережі. Мені видали два чеки: на овочі від ФОПа, на іншу групу товарів — від цієї мережі. Один із чеків фіскальний, але сервіс Державної податкової служби «Пошук фіскального чека» його не бачить. Перевірила інший чек, своєї помічниці, на поповнення картки проїзду в метро: операція прозора повністю.

Який висновок з усього цього можна зробити?

Швидше риторичне запитання: влада бореться з ФОПами чи з реальними схемами?

Загальні зауваження представників моновлади, що в інших країнах це працює, що тотальна фіскалізація збільшить надходження до Пенсійного фонду, що податки мають сплачувати всі, не витримують критики.

У Грузії РРО запроваджено за рахунок державних коштів, у Литві вартість касових апаратів для бізнесу також компенсувалася державою, у Німеччині вартість придбання РРО зменшувала суму нарахованого торгівельного податку, у Польщі тим, хто придбавав касові апарати, надавалися податкові пільги. Натомість в Україні — жодних стимулів застосовувати РРО добровільно та ще й значно збільшені штрафи за порушення касової дисципліни. Для запроваджених на рівні закону програмних РРО не створено належної інфраструктури, мобільний інтернет-зв’язок працює лише у великих містах, да і то з перебоями.

У плані надходжень до Пенсійного фонду фіскалізація нічого не дасть. Податкова культура серед ФОПів найбільше зросла за останні роки. ЄСВ з найнятих осіб ФОПами збільшився з 2,2 млрд грн за 2016 рік до 8,4 млрд грн за 2019 рік. Ще раз, це з найманих осіб, тоді як раніше майже ніхто не оформляв трудові відносини з найманими працівниками.

Щодо сплати податків ФОПами загалом: у 2016 році – 16,8, у 2017 році – 20,6, у 2018 році – 30,6 і в 2019 році – 38,7 млрд грн. А до цього всього слід додати платежі ФОПів на організацію робочого процесу: оренда, тепло, електроенергія, інші комунальні послуги. Якої ще фіскалізації мікробізнесу, коли він якраз виконує свої податкові зобов’язання, не вистачає?

Право на працю

ФОПи вийшли на протести не за тінь, не через те, що їм є що приховувати. ФОПи відстоюють саме існування спрощеної системи оподаткування, і це головний мотив, який рухає людьми. Ця система дозволяє працювати в недержавному секторі, бути маленьким бізнесменом навіть одній людині, яка сама складає звітність. А касові апарати таку можливість нівелюють, адже пов’язані з додатковим навантаженням, увагою і часом. У підприємців займатися цим немає кому і немає коли. Тим більше — нові великі штрафи, за яких рух праворуч чи ліворуч розцінюється як порушення.

P.S. Особливих надій щодо вирішення питань мікробізнесу на нараді Президента з прем’єр-міністром у мене немає. Але пропозиція уряду внести зміни до закону про захист прав споживачів щодо скасування норми про наявність чека як обов’язкового елемента для обміну чи повернення товару покупцем насторожила. Вже не кажу про інші суперечливі тези про дефіскалізацію кешу тому, що за розрахунки готівкою потрібен чек.

Чи правильно я зрозуміла: чек планують скасувати, а право на чек посилити?...  На жаль, тут більше знаків запитання, ніж адекватної відповіді на те, що дійсно хвилює ФОПів.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи