На часі реформи, а не політичний процес

Зараз, як ніколи, відчувається напруга в суспільстві. Причому, як на мене, зумовлена ця напруга не стільки прийдешніми виборами, скільки їх результатами.

Зараз, як ніколи, відчувається напруга в суспільстві. Причому, як на мене, зумовлена ця напруга не стільки прийдешніми виборами, скільки їх результатами, які вже незабаром ми всі відчуємо у вигляді конкретних управлінських рішень. Або не відчуємо. Не омине ця доля і сферу податкової та митної політики.

Кожен новий день несе в собі несподіванки і запитання без відповідей. Щодо деяких із них хочу все ж таки пояснити свою позицію. 

Податок на виведений капітал: перший крок зроблено

На Погоджувальній раді, що відбулася 8 квітня 2019 р., закликала уряд якогомога швидше погодити текст законопроекту №8557 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» з тим, щоб можна було його розглянути спочатку на засіданні Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, а потім і в сесійній залі.

Коментарі і до мого посту про це в мережі Фейсбук, та й під іншими окремими щодо цієї події довели, що спільної позиції про необхідність прийняття ПнВК і, як наслідок, вирішення спільно питання тимчасових втрат бюджету немає.

Деякі експерти навіть загострили увагу на позиції МВФ (у тому числі виходячи з тексту Меморандуму). Деякі зауважили, що стабільна фіскальна політика тільки-но звучала на міжнародних заходах, тож, мовляв, що ми робимо? А деякі взагалі не знають, що це за податок, і розмірковують про вади фінансового обліку витрат.

Разом з екпертами ми працювали над запровадженням ПнВК замість податку на прибуток з осені 2015 року, але, як на мене, в суспільстві так і не осягнули всіх переваг ПнВК. Це перша новина — погана.

Друга — хороша. На засіданні Комітету 10 квітня 2019 р. прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроект №8557 прийняти за основу. Тож далі буде. 

Спрощена система оподаткування: відстояли і збережемо

Днями мала зустріч із підприємцями, що застосовують спрощену систему оподаткування. Говорили про конкретні проблеми саме малих підприємців. У результаті погодились, що для другої групи платників єдиного податку можна внести зміни в частині збільшення граничного обсягу реалізованих товарів, послуг до 3 млн грн чи навіть і до 4 млн грн на рік. Але лише для тих, хто застосує фіскальні касові апарати. Всі інші умови наразі треба залишати без змін.

Дізналася , що хтось намагався нав’язати підприємцям думку, що я проти спрощенців і хочу ліквідувати цю систему.

Відповідь проста: а чи не є оцінкою моїх дій те, що всі ці п`ять років, незважаючи на тиск певних кіл, не дали знищити цю систему, я особисто стійко провела вже чотири роки головою в комітеті, не даючи цього зробити? Хоча спроби були і в 2015, і в 2016 роках. Це стосується, зокрема, неодноразових спроб з боку уряду заборонити бути платниками єдиного податку третьої групи юридичним особам, обмеження річного обсягу доходів спрощенців.

До речі, те, що в ті роки не пішли на такі дії, є більшою мірою заслуга Петра Порошенка, адже саме він відстояв нашу позицію у переговорах з МВФ. 

Про вибори і не тільки

Відразу знімаю всі запитання, якщо вони ще в когось залишились, щодо розміщення свого прізвища на агітаційній продукції одного з кандидатів у президенти. Я є розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата в президенти і довіреною особою в загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі. Тому відповідно до Закону «Про вибори Президента України» є відповідальною особою за всю агітаційну продукцію. І про це має бути вказано на всіх її примірниках.

Підсумовуючи, хочу поділитися власними спостереженнями того, як деякі з людей, з якими ми в комітеті, здавалося б, йшли пліч-о-пліч усі ці роки, перетворюються на «запеклих» друзів. Як планомірне й послідовне відстоювання того ж таки запровадження ПнВК пов‘язують із виборчим процесом.

Це свідчить тільки про одне: у суспільства вибіркова пам‘ять, інакше б зараз не ламалися списи довкола деяких питань, які об‘єднали нас у 2014-му.

Вибори пройдуть і знов настане реальність, де нам усім жити з реформами, в тому числі в податковій сфері. Або без них.