Лікувати не можна, вирізати
Про повчальний приклад того, як суд в Канаді надав політичний притулок та статус біженця потерпілому від судової корупції в Україні.
Знаєте, це може звучати дивно, але протягом останніх двох років в перервахміж судовим засіданнями мені судді бідкаються, що їх ніхто не любить, хоча вонистараються працювати. З'їзди суддів приймають заяви та декларації з вимогоюзахистити їх від нападок громадськості, самі ж судді в соцмережах регулярнопублікують пости з тегом "обліко морале" і багато всякого іншого. Неспорю, не можна всіх суддів вкласти в прокрустове ложе чи виміряти однієюлінійкою. Не всі такі як ті, що закопують банки з грошима на городі чизасівають доларами кабінети. Не всі. Не заперечую. Але всі вони в сукупності єсистемою, яка має в собі вірус. Вірус під назвою "корупція". Воістинучума 21 сторіччя. В когось вірус здоланий імунітетом моральності та чесності, вкомусь вірус чекає свого часу, а когось вірус довів до такої мутації, що жахаєвсіх навколо.
Після майдану ми почали не тільки декларувати існування корупції вукраїнських судах, а й почали в потугах намагатись з такою боротись. Прийнялизакони, створили НАБУ, внесли зміни до Кримінального Кодексу, навіть внеслизміни до Конституції України в частині правосуддя, зробивши певні методиуникнення суддями від кримінальної відповідальності неможливими. То тут, то тампочали затримувати суддів за одержання хабарів, викривати їх у не зовсімпрозоро отриманих статках. Зайшла мова про очищення судової системи. Але,нажаль, все поки видається популізмом, бо вірус, про який йшла мова вище,виявляється не лікується, а його треба буквально вирізати.
На цю тему можна написати не одну сотню сторінок тексту, розжовувати її,вести дискусію. Але саме тут та зараз я хочу розповісти вам одну історію та пронаслідки цієї історії, які мають значення, що вірус корупції в Українськихсудах є невиліковним.
Я не можу розповісти про імена героїв цієї історії, адже вона стосується конкретноїкримінальної справи, у якій я здійснював представництво потерпілого відвимагання в нього суддею хабаря, а відтак я обмежений адвокатською таємницею,яку мій клієнт не забажав робити публічною для загалу.
Ця історія почалась в далекому 2012 році і триває дотепер. Тоді в 2012 роцісуддя одного із районних судів вимагав та отримав від потерпілого хабар заприйняття в його інтересах певного судового рішення. Довгих чотири роки триваєсудова тяганина в цій справі, де вже було чотири вироки – від виправдувальнихза всіма епізодами обвинувачення до обвинувальних за тими ж всіма епізодами. Буквальнокілька місяців тому Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних такримінальних справ скасував останній вирок Апеляційного суду та повернув справуна новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Факт того, що справарозглядається за правилами старого КПК дає підстави вважати, що процес можевидатись нескінченним.
Загалом справа супроводжувалась тиском на потерпілого, маніпуляціями таіншими ганебними явищами. Все дійшло до того, що останній восени 2015 рокупокинув Україну та попросив притулку в Канаді з мотивів того, що він перебуваєпід загрозою від наміру викрити корупцію в українському суді, а захисту вУкраїні він отримати не може.
В ході довгого судового процесу в канадському суді з питань прав біженцівсудом було прийнято рішення про надання потерпілому статусу біженця у зв’язкуіз викладеними вище фактами. Канадське правосуддя, як і правосуддя Великобританіїчи її домініонів завжди мало реноме справедливості та було і є еталоном длявсіх судових процесів по всьому світові.
Я б хотів процитувати певні фрагменти цього рішення, які є діагнозомукраїнському правосуддю та нашій правовій системі зокрема:
«The Panel also considered theevidence that the prosecution of the accused judge has been going on forseveral years without a final disposition of the charge which the principalclaimant, not unreasonably, sees as an indication of the apparent power of thejudge and his associates The Panel finds that the claimants have madereasonable efforts to seek state protection in Ukraine. While the government ofUkraine is a democratic government, although a flawed one, and it is in controlof most of the territory of that country, the Panel finds that for theseclaimants, in these circumstances, on a balance of probabilities, effectivestate is not available.»
«Колегія також розглянула докази того, що судове переслідуванняобвинуваченого судді триває кілька років без будь-якого результату, що на думкузаявника, і це не безпідставно, є свідченням потужних можливостейобвинуваченого судді та його спільників. Колегія вважає, що заявник вжив всіхдієвих заходів щодо захисту зі сторони держави Україна».
«В той час як уряд України є демократичним, хоча й зі своїми вадами, і вінконтролює більшу частину території держави, Колегія вважає, що за реальнихможливостей, які існували б для заявника, ефективний захист держави євідсутнім.»
«In summary the Panel finds thatthe claimants are Convention refugees. The nexus to s, 96 of IRPA is throughthe political opinion expressed by the principal claimant implicitly in hisactions to expose a corrupt judge and explicitly in his public statementsregarding judicial corruption in Ukraine. The risk to the female claimants isdue to their membership in a particular Social group, the principal claimant'sfamily. The actions taken against the claimants and the threats of futureactions against them rise to the level of more than a mere possibility of persecutionin the future.»
«В підсумку Колегія вважає, що заявник є біженцем через його політичніпогляди, які виразились в намірі викрити корумпованого суддю та в публічнихзаявах про корупцію в судовій системі України. Дії, що здійснюються до заявниката загрози таких дій в майбутньому, досягають рівня більшого ніж бути просто переслідуваним».
Відтак риторичне питання - а чи спроможні ми створити дійсно справедливийсуд без ефективної державної влади та побудови дійсно правової держави?Відповідь кожен повинен дати на це питання сам.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 70014
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 65243
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11413
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9019
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8661