Автоматична фіксація порушень ПДР - знову на ті ж граблі?
Встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі як неконституційний приклад правила "все нове - добре забуте старе"
14 липня 2015року Верховна Рада України 267 голосами «за» проголосувала законопроект ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодовдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Безумовно такийзаконопроект був логічним в світлі реформи органів внутрішніх справ, створеннянаціональної поліції і мав би вирішити ті проблеми з регулюванням правовідносинв сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що існували досі.
Однак, очевидно,що як і автори, так і ініціатори прийняття такого закону в світлі законодавчоїініціативи не хотіли створити нічого нового і знову наступили на ті ж «граблі».Напевне, в цьому випадку керувались народною мудрістю – «все нове – добре забуте старе».
Загаломпередбачено чимало змін. Це і введення системи штрафних балів за порушенняправил дорожнього руху, це і встановлення «статичних» розмірів штрафів усанкціях статтей КУпАП, що передбачають відповідальність за порушення правил дорожньогоруху і багато іншого.
Але законодавцізнову вирішили повернутись до всім забутої проблеми адміністративноївідповідальності у випадку фіксування порушень правил дорожнього руху вадміністративному режимі.
Данимзаконопроектом КУпАП доповнюється статтею 14-2 «Відповідальність за адміністративні правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі».
Частина 1 цієїстатті гласить:
Адміністративнувідповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, щодають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис та функціонують згідно іззаконодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційнихсистемах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстрованотранспортний засіб.
Чекайте, це вжеколись таке було. Дежавю? – спитаєте ви. Так було. В 2008 році КУпАП булодоповнено статтею 14-1 з назвою «Відповідальністьвласників (співвласників) транспортних засобів».
Давайте в такомувипадку порівняємо ці дві статті – 14-1 та 14-2:
14-1 | 14-2 |
До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. | Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. |
Як бачите змістпрактично аналогічний. Підміна понять «власник»та «особа, за якою зареєстрованотранспортний засіб» є оманливою. Ці поняття є тотожними, адже відповідно до«Порядку реєстрації транспортних засобів», затвердженого Постановою КМУ №1388від 07.09.1998 р. здійснюється реєстрація транспортних засобів саме за їхвласниками.
Продовжуючи дану тему, варто зазначити, що РішеннямКонституційного Суду України від 22.12.2010 р. положення ст. 14-1 КУпАП визнанонеконституційними.
Як зазначено вп.4.1. даного Рішення, - Конституційний Суд України на підставінаведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедурапритягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційнихпринципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенстваправа в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та іншінормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повиннівідповідати їй.
Принцип правовоївизначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина івтілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваностізастосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеженнябудь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особівідокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичнінаслідки своєї поведінки».
Головненауково-експертне управління Верховної Ради України у висновку до згаданогозаконопроекту зазначило, що
«Вказаніположення проекту є юридично неприйнятними з огляду те, що на запропоновані уданому законопроекті зміни також створюють правову невизначеність у даному питанні й ще більшеускладнюють практичне застосування низки статей Особливої частини КУпАП, якимипередбачається адміністративна відповідальність у сфері забезпечення безпекидорожнього руху. Запропонована у проекті презумпція вини власника транспортногозасобу або особи, яка його ввезла на територію України, й перекладення на нихобов’язку доведення своєї невинуватості суперечать презумпції невинуватостіособи у вчиненні адміністративного правопорушення і тому, на нашу думку, єнеприйнятними»(абзаци 1 та 2пункту 1 Висновку).
Крім Головногонауково-експертного управління «в дзвони били» й у Головному юридичному управлінніВерховної Ради України, які зазначили у зауваженнях до законопроекту наступне:
«Враховуючивищевикладене, вважаємо, що проект не містить достатніх і завершених правовихмеханізмів реалізації його положень, як того вимагає конституційний принципправової держави і на недопущення чого неодноразово зверталася увагаКонституційним Судом України (рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від30 вересня 2010 року №20-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010). Єнезрозумілою пропозиція щодо розгляду справ про адміністративні правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичномурежимі, в закритому режимі (нова редакція частини першої статті 249 проекту).На нашу думку, це є порушенням принципу гласності та відкритості» (пункт 1Зауважень).
Звершуючи,хочеться задати питання, яке однак є в цьому випадку риторичним – «А чипотрібна Україні така реформа, яка повторює старе та не відповідає КонституціїУкраїни?».
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси Анастасія Опанасюк 17:12
- Як дизайн опенспейса впливає на плинність кадрів Алеся Карнаухова 15:09
- Розкриття банківської таємниці: чи мають податківці отримати доступ до рахунків українців? Олексій Волохов 14:35
- Новий реєстр місць зберігання підакцизних товарів: Нова епоха контролю та прозорості Дмитро Зенкін 14:03
- Використання електронного документообігу у 2025 році: прогнози та виклики Олександр Вернігора 11:34
- Чому монополії руйнують довіру і провокують конфлікти? Михайло Зборовський 11:26
- Кібербезпека в енергетиці: виклики, перспективи та практичні рішення Ростислав Никітенко 08:29
- Способи захисту корпоративних прав Віталій Єлькін вчора о 22:08
- Кому грозит отмена инвалидности по постановлению КМУ №1338 Віра Тарасенко вчора о 13:32
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим Владислав Штика вчора о 01:30
- Впровадження ERP для ІТ-бізнесу Віталій Курдюмов 25.01.2025 21:22
- 7 ключових аспектів роботи керівника з молодим спеціалістом покоління дистанційної освіти Оксана Захарченко 25.01.2025 16:22
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей 25.01.2025 01:34
- Як обрати внутрішнього керівника ERP-проєкту? Віталій Курдюмов 24.01.2025 21:22
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 24.01.2025 20:03
-
Найбільший виробник олії в Україні зупинив один із заводів через дефіцит соняшнику
Бізнес 3066
-
Новини про китайську модель ШІ DeepSeek обвалили акції технологічних компаній: причина
Бізнес 2483
-
Конкуренти Sims, Skyrim і StarCraft: п'ять нових відеоігор 2025 року, які можуть здивувати
Технології 2264
-
Через ящур ВРХ та чуму свиней Україна обмежила імпорт із 10 країн Євросоюзу
Бізнес 1970
-
WSJ: Економічна модель Німеччини зламана, і ні в кого немає плану "Б"
Бізнес 1949