Компенсації для мобілізованих працівників. Що нового?

З 18 березня 2014 року почалася перша хвиля мобілізації. З того ж самого моменту виникла проблема соціального захисту мобілізованих працівників. Дане питання регулює ст. 119 КЗпП, яка передбачає обов'язок роботодавця на збереження робочого місця, посади та середнього заробітку який компенсується із державного бюджету. Аналогічні гарантії також надані мобілізованим, які замість демобілізації вирішили продовжити службу за контрактом, добровільно поступили на контракт або були покликанні на строкову службу. 

Однак, не все так радісно як здавалось на перший погляд. Правом компенсування коштів за рахунок державного бюджету користувались лише юридичні особи – підприємства, установи, організації. Тому, фізичні особи-підприємці, через недостатню підтримку з боку держави, почали масово звільняти мобілізованих працівників на підставі п.3, ч.1, ст.36 КЗпП. 

Нарешті, 6 грудня 2015 року вступив в силу ЗУ «Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 801-19 від 12.11.2015 року. 

Відповідний Закон розширив перелік роботодавців зобов’язаних зберігати робоче місце, посаду та середній заробіток, який компенсується з державного бюджету для працівників призваних (прийнятих по контракту) на військову службу. 

  Зокрема: 

1. фізичні особи-підприємці 
2. фермерські господарства 
3. с/г виробники

По-перше, середній заробіток повинні компенсувати за період з 06.12.2015 року. Все, що до цієї дати – пропадає. 

По-друге, законодавчо не встановлений порядок виплати та оподаткування компенсацій для таких осіб.