Етапи проведення «спрощеної» процедури банкрутства

На сьогодні існує декілька варіантів процедури банкрутства: загальна та спрощена (лише за рішенням власника на підставі ст.95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на відмінну від минулої редакції закону, який також передбачав спрощену процедуру банкрутства відсутнього божника). 

На перший погляд, так звана «спрощена» процедура може здатися кращим варіантом для власника підприємства припинити свою діяльність, адже вона дозволяє оминути деякі етапи загальної процедури, ліквідувати його у стисліші строки. Однак, аналізуючи практику, не можна не звернути увагу на існування цілого ряду помилок, зокрема, невідповідність норм законодавства встановленій процедурі та інших питань, які підкреслюють складність процедури ліквідації для власника підприємства. 

Перед поданням позову до господарського суду для порушення справи про банкрутство, боржник, не повинен забувати, про дотримання загального порядку ліквідації юридичної особи. 

Вже на першому етапі власнику потрібно звернути увагу на порядок прийняття відповідного рішення враховуючи організаційно-правову форму господарського товариства. 

Приватне підприємство: Рішення приймається власником, оформляється рішенням, розпорядженням або наказом підприємства. 

ТОВ,ТДВ, Повне та Командитне товариства: Рішення приймається зборами учасників, оформлюється протоколом зборів учасників. 

Акціонерне товариство: Рішення приймається зборами акціонерів, оформлюється протоколом загальних зборів акціонерів. 

Окрім рішення про ліквідацію в протоколі слід вирішити питання про: 

Згідно зі ст. 34 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮО та ФО-П», необхідно подати  державному реєстратору (рекомендованим листом з описом вкладенням) нотаріально засвідчену копію рішення щодо припинення ЮО. 

Слід нагадати, державний ресторатор не має права вимагати інші документи, не передбачені Законом. За відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний ресторатор вносить до ЄДР запис щодо припинення ЮО. 

Відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію ЮО та ФО-П» повідомлення про  внесення  запису до ЄДР щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, про припинення  юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої  влади, що  реалізує  державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних  осіб  -  підприємців. 

З цього моменту юридичні особі забороняється: 

Протягом 3-ох днів з дня внесення відомостей в ЄДР юридична особа-платник податку повинна подати в органи державної фіскальної служби у якій він перебуває на обліку вичерпний перелік документів, а саме: заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії). 

Органи пенсійного фонду та фіскальної служби призначають та розпочинають документальну позапланову перевірку у строк протягом 10-ти робочих днів з дати  публікації повідомлення про рішення про ліквідацію. Як показує практика, органи фіскальної служби та пенсійного фонду строків не дотримуються. 

Наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань» від 02.09.2014 № 879 передбачений обов'язок власника провести інвентаризацію в період та в порядку визначений даним документом. Варто нагадати, що цю процедуру слід проводити перед складанням проміжного ліквід.балансу. 

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів, зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, який затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація. 

Що стосується процедури оцінки майна, то вона є також обов’язковою згідно з Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», так як майно — одне із джерел погашення боргів перед кредиторами. За результатами оцінки виноситься звіт (акт оцінки майна). 

Наступним кроком є проміжний ліквідаційний баланс. 

Згідно з ст. 111 ЦК України  він складається ліквідаційною комісією та повинен містити відомості про склад майна ЮО, Перелік вимог кредиторів та результати їх розгляду. 

Майнові претензії задовольняються з майна ЮО, що ліквідується. Якщо вартості майна не достатньо - ліквідатор (ліквідаційна комісія) звертається до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. 

7. Порушення справи про банкрутство.
Господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство виносить постанову про визнання божника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора. Суд може покласти обов'язкиліквідатора на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від того чи наявна в нього ліцензія. Вирішення питання про визнання банкрутом здійснюється у судовому засіданні, яке проводиться не пізніше 14-ти днів після порушення провадження у справі. 

 
8. Залучення кредиторів до судового процесу.
Протягом 1 міс. з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом на офіційному сайті ВГСУ, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника. Строк поновленню не підлягає. Особи, які заявили свої вимоги після закінчення строку, або які взагалі не заявлені, не є конкурсними кредиторами, та погашаються в 6-ту чергу. 

 
9. Винесення господарським судом постанови про затвердження ліквідаційного балансу.
Підводячи підсумки, можна зазначити, що спрощена процедура має як і переваги, так і недоліки. Тому, вибираючи процедуру банкрутства, власнику слід кілька разів подумати, який спосіб буде вигідним саме для нього.