"Право знати" про право на шлюб

У статті 12 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) зазначається наступне: Чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім’ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права.  Такими законами у нашій державі є Конституція України та Сімейний кодекс України, якими визначено, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. 

Право на шлюб — це особисте нематеріальне право особи. 

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Проте саме шлюбний вік — складна правова категорія, основою для визначення якої є не лише і не стільки здатність до статевого життя і зачаття дитини. В Україні, шлюбний вік визначається з урахуванням статевої зрілості, завершення фізичного росту організму, стану психічного, розумового, морального та соціального розвитку людини, які в комплексі мають забезпечити здатність її до виконання нової суспільної ролі — дружини, матері, чоловіка, батька. Дана вимога повністю відповідає принципам Загальної декларації прав людини. 

Сімейне законодавство України не встановлює максимального шлюбного віку. Рівно ж як і те, що право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Але є виключення, суд має повноваження надати право на шлюб особі, якій виповнилось 16 років. В цьому випадку заявник самостійно бере участь в судовому засіданні та може в суді здійснювати цивільні процесуальні права, виконувати свої обов’язки. При цьому до участі в справі залучаються батьки неповнолітньої особи, особа з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи.

Суд враховує спільне бажання заявника та особи, з якою має бути укладений шлюб, їх спільний намір створити сім’ю, у зв’язку з чим приймає рішення, що укладення шлюбу буде відповідати їх інтересам та інтересам їх майбутньої сім’ї. Суд також суд з’ясовує позицію батьків щодо заяви. Важливим моменту є те, що заперечення батьків не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника. 

Для встановлення факту, що ранній шлюб відповідатиме інтересам особи, суду належить подати відповідні докази. Якщо такі докази не пов’язані з вагітністю або народженням дитини, суд може зажадати висновок закладу охорони здоров’я про відповідний стан фізичної зрілості особи. Йдеться про достатність «доказової бази, яка за потреби може включати покази свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки». 

З моменту реєстрації шлюбу, особа, яка не досягла повноліття, набуває цивільної процесуальної дієздатності. 

Для прикладу справа, яку розглянуто в касаційній інстанції. Верховний Суд зазначив, що на час звернення до суду із про надання права на шлюб особі виповнилося лише повних 14 років. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки відсутня одна із обов’язкових умов для надання такого дозволу, а саме особа не досягла 16-ти років, для звернення до суду з даними вимогами. Повний текст постанови КЦС ВС від 20.09.2018 по справі №601/1086/16 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/76859487. 

Суд встановлює всі обставини справи, та надає право на шлюб з конкретною особою, а не знижує шлюбний вік заявника. В резолютивній частині рішення суд зазначає анкетні дані осіб, яка мають намір зареєструвати шлюб. У випадку, якщо двоє з майбутнього подружжя є неповнолітніми, то кожному з них потрібно подати до суду окремо заяви про надання права на шлюб. 

З метою реалізації положення статті 12 Конвенції про захист прав людини Міністерство юстиції України з липня 2016 року запровадило сервіс «Шлюб за добу». Це створення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану задля реалізації гарантованого державою права на шлюб.  Сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним. Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм, які діють донині і примушують українців, подавши заяву, чекати щонайменше 30 днів.