Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
29.04.2020 08:35

Незареєстровані ліки на ринку України. Аналіз законопроектів №3369 та №3370

Політичний експерт, експерт аналітичної групи "Левіафан"

Минулого тижня було зареєстровано два доволі цікаві законопроекти, які можуть мати ознаки прихованого лобізму в сфері імпорту незареєстрованих лікарських засобів

Минулого тижня було зареєстровано два доволі цікаві законопроекти, які можуть мати ознаки прихованого лобізму в сфері імпорту незареєстрованих фармацевтичних виробів.

Мова йде про законопроекти № 3369 та №3370 народних депутатів А.Мотиловця і А. Дубнова, які стосуються внесення змін до Митного та Податкового кодексів України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами.

Суть законопроектів доволі проста —  звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів, які ввозяться громадянами на митну територію України.

Ввіз на територію України незареєстрованих лікарських засобів регламентується Наказом МОЗ №237 від 26.04.2011 і дозволяється у наступних випадках:

- клінічних випробувань;

- державної реєстрації лікарських засобів в Україні;

- експонування на виставках, конференціях тощо;

- медичного забезпечення підрозділів збройних сил інших держав, які  відповідно  до  закону допущені на територію України;

- індивідуального використання громадянами;

- використання у випадках стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання тощо за  окремим  рішенням  Міністерства охорони здоров'я України за наявності документів, що підтверджують їх  реєстрацію  і  використання  в   країнах,   звідки   ввозяться препарати;

- для    медичного    забезпечення   (медичного   застосування) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу,  які виконують  завдання під час проведення антитерористичної операції, під час дії надзвичайного стану,  особливого періоду,  за  окремим рішенням   Міністерства  охорони  здоров'я  України  за  наявності документів,  що підтверджують реєстрацію і використання лікарських засобів  у таких державах;

- лікування рідкісних  (орфанних)   захворювань   за   рішенням Міністерства  охорони  здоров'я  України. 

Не слід пояснювати, що при таких обмеженнях держава, з одного боку,  була захищена від неякісних фармацевтичних виробів іноземного походження, а з іншого, захищала українського виробника від дешевих іноземних аналогів.

За великим рахунком, до квітня 2020 року незареєстровані лікарські засоби не могли бути прописані лікарем, або реалізовані через мережу аптек, але із прийняттям Закону, про "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" (р.№3268).

Законом дозволено застосування незареєстрованих в Україні лікарських засобів, які рекомендовані офіційним органом США, країн - членів ЄС, Великобританії, Швейцарської Конфедерації, Австралії, Ізраїлю, Канади, Китайської Народної Республіки, Японії для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у відповідній країні, а також зареєстрованих лікарських засобів за показаннями, які не визначені інструкцією для медичного застосування, за умови наявності доведеної ефективності щодо лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) та/або, якщо ці лікарські засоби рекомендовані офіційним органом однієї із зазначених вище країн для лікування цієї хвороби у відповідній країні.

Відповідні зміни внесено до ст. 44 Основ законодавства про охорону здоров'я та ч. 8 ст. 7 Закону «Про лікарські засоби».

Фактично український ринок імпорту лікарських засобів , який зараз складає близько 2 млрд $, відкрили для світу. А законопроекти № 3369 та №3370, пропонують скасувати ввізні мита на:

- незареєстровані лікарські засоби, які ввозяться на митну територію України для індивідуального використання громадянами відповідно до Закону України "Про лікарські засоби".

- незареєстровані лікарські засоби для індивідуального використання, які надходять на адресу фізичних осіб в міжнародних поштових та експрес-відправленнях в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Цими правками можуть скористатись «сірі» імпортери, які займаються контрабандою товарів і в тому числі лікарських засобів за сірими схемами «піджаків» та «посилок», що мається на увазі.

"Піджаки"

Митний кодекс дозволяє будь-якій фізичній особі раз на добу завозити в Україну, без сплати ПДВ та мита, товари для особистого використання на суму до 500 євро і вагою не більше 50 кг.

Хоч товари на зазначену суму можна ввозити лише для власного використання, в реальності це давно перетворилося на потужний канал доставки контрабанди.

Так, в місяць тільки одна особа, не сплативши жодної копійки в держбюджет, може ввезти в Україну товарів на 15 тисяч євро, які потім розподіляються по торгових точках і реалізуються ФОПами без документів та фіскальних чеків.

За підрахунками Цензор.нет сума ввезених товарів може сягнути 1,5 млрд євро.

Такий товар, зазвичай, продається через ФОПи другої групи, яким дозволено працювати без фіскальних апаратів (систем РРО) та документів на походження товару при обороті до одного мільйона в рік.

Насправді обороти таких ФОПів сягають декількох мільйонів. Але, за відсутності фіскальних апаратів та документів на походження, їх наявність нереально доказати.

"Посилочники"

Митним кодексом України дозволено громадянам, без сплати митних платежів, отримувати поштовими відправленнями товари, вартість яких не перевищує 100 євро та 50 кг, для ФОПів – 150 євро. Це правило не стосується підакцизних товарів.

Поряд зі звичайними покупцями, які імпортують для себе, в цю схему вбудувалися певні групи осіб, які, користуючись нормою про розмір безмитного ввезення товару до 150 євро, подрібнюють партії різноманітного товару та пересилають їх поштою на підстовних осіб. І це, на відміну від прямої купівлі споживачем в закордонному інтернет-магазині, є контрабандою.

Уже в Україні товар, оформлений на формальних отримувачів (вважай найманих працівників), формується в дрібні оптові партії та продається ФОПами (без фіскальних чеків та документів походження товару) через інтернет-магазини, або бутіки великих торгових центрів. Часто такі продавці взагалі ніяк не оформлені.

За місяць, якщо отримувати по одній посилці в день, одна фізособа може прийняти товару на 3 тисяч євро, а ФОП на 4,5 тисяч євро. При цьому в Україні відсутні обмеження щодо кількості посилок на одну особу.

Об’єм замовлень посилок із-за кордону в Україну оцінюють в 30-35 млн посилок. Припустимо, що середня вартість посилки становила $50, і з метою перепродажі було ввезено не більше половини посилок. В такому випадку в країну було ввезено товару на 850 млн дол без сплат податків.

 Законопроект же пропонує звільнити від сплати мита посилки, вартість яких перевищує встановлені ліміти, що може потягнути за собою безконтрольний ввіз незареєстрованих лікарських засобів в Україну, чим нанесе шкоду і українській фармакологічній галузі, так і бюджету України, який недоотримає кошти від сплати мита.

Хто від цього виграє? Відповідь однозначна – аптеки. При чому, як великі мережі так і не дуже, які збільшать свій асортимент за рахунок дешевих ліків з-за кордону. Тож попри всю риторику авторів законопроекту, щодо покращення  життя рядових українців, я вважаю, що ці законопроекти несуть в собі величезні лоббіські і корупційні ризики.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи