Порох лицемірства vs Покоління ЗЕ

Наша країна виходить на фінішну пряму щурячих перегонів, які в Україні називають виборами Президента України. В чергове і традиційно ми змушені вибирати між поганим і поганим. Немає навіть приблизної ілюзії вибору, коли є погане і трошки гірше. Наразі ми маємо двох представників олігархічних кланів. Один з яких зробив ставку на людей віком 40+, інший - на покоління Z, яке в умовах української реальності перетворилось на покоління ЗЕ.

Протистояння Петра Порошенка і Володимира Зеленського увійде в енциклопедію української політтехнології, адже ніколи ще образи, які українцям продають технологи, так сильно не співпадали з реальністю.

Петро Порошенко йшов на вибори в образі «батька нації», який чотири роки не досипав ночей і робив все задля відбиття російської навали, а в перервах здобував Томос і боровся з реваншем корупційних сил. За дужки виносилась, корупція в армії, спільний із Медведчуком бізнес, бізнес в РФ, велика кількість офшорів та карколомне збагачення його, як людини, а також Ілловайськ, Дебальцево, ДАП.

Володимир Зеленський пішов в образі Василя Голобородька, простої небагатої людини, олігархоборця, близького до народу, а насправді – є власником офшорів та бізнесу в Російській Федерації, а також бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського.

Як бачите спільного в створених образах і реальності немає нічого, втім у випадку із Зеленським виборець сприйняв картинку краще. Чому? Бо він втомився від того пороху лицемірства, яким було припорошене все державне і суспільне життя в Україні. Втомися від симулякрів замість реформ, від кумівства та корупції під час призначення на важливі державні посади, під заклики боротьби з корупцією і фаворитизмом, від розповідей про війну з Росією і одночасною торгівлею з РФ, від розповідей про незалежну судову систему при постійному на неї тиску, від прогодованих радників, псевдоатошників і псевдоволонтерів, які паразитували на темі війни, займаючись особистим збагаченням… Перелічувати можна ще доволі довго.

Команда Зеленського зробила ставку на сприйнятливу для пропаганди молодь та нові методи комунікації з виборцем. Вчені, які досліджують покоління Z, завжди, звертали увагу, на функціональність та практичність усього, що їх оточує – від ґаджетів до наукових концепцій. Щоб стати кимось, вони не готові чекати, доки виростуть, а намагаються самореалізуватись тут і зараз. Вони відкриті до нових знань, людей і активностей, готові співчувати та шукати компроміси. У питаннях освіти, статі чи стосунків вони сповідують свободу і готові випробовувати усталені норми на міцність.

Науковці зазначають, що у світі покоління Z відрізняється прагненням до освіти і самовдосконалення. У них в пріоритеті - можливість швидко знайти потрібну інформацію. Вони бажають привнести зміни у світ. Вони вважають за краще мати роботу, яка приносить суспільству користь. Для того, щоб вони були ефективні на роботі їх треба мотивувати користю цієї роботи або конкретної дії.

В Україні ж більша частина покоління Z перетворилась на покоління ЗЕ, для яких так само притаманна важливість комунікації через соціальні мережі, швидкий доступ до інформації, небажання чекати свого часу, бажання змінювати вже і зараз, і…сліпа віра в свого нового кумира Василя Голобородька.

Жодний з тих, хто вирішив проголосувати за чи проти образу «Василя Голобородька» чи «Гетьмана Петра», не заслуговує на цькування чи похвалу. Вони зробили свій вибір, один образ програв, інший переміг. Молодь вважає це своєю перемогою, хоча на справді, їх голосів би не вистачило на той розгром, якого зазнав Петро Порошенко. Вибори продемонстрували ненависть до правлячої кліки, і те, що на хвилях цієї ненависті до влади приходить інша кліка, – це поразка України.

Втім, покоління ЗЕ взяло на себе відповідальність за зміни у країні, сподіваюсь, що в них стане на це сил. І вже за рік я не почую від них шмарклей розчарування.