Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.07.2022 16:47

Підстави та процедура знесення самочинного будівництва

Кожна особа, яка збудувала самобуд, переймається тим, чи можуть його примусово знести. Виникає безліч питань: хто може це зробити, на якій правовій підставі та у які строки.

Прийняти рішення про ініціювання процедури знесення самобуду може:

1) Орган місцевого самоврядування - у разі порушення майнових прав територіальної громади на земельну ділянку під самочинним будівництвом, порушення умов містобудівної документації або правил встановлення тимчасових споруд.

2) Орган державного архітектурно-будівельного контролю - у разі істотного порушення правил та норм будівництва, що загрожують життю та здоров'ю людей.

3) Особа, права якої порушені самочинним будівництвом. 

Способи знесення самобуду:

1) на підставі рішення суду;

2) на підставі рішення органу місцевого самоврядування (у разі знесення тимчасової споруди).

У мережі інтернет є безліч відео, коли представники територіальної громади на бульдозерах та іншій техніці зносять самочинно встановлені торгівельні павільйони.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11 серпня 2020 року по справі № 161/13492/16-а зазначає, що орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою. Якщо ж об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 у справі № 465/249/15-а.

Яскравим прикладом пояснення того, що таке тимчасова споруда є постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року по справі № 644/3036/17, як встановлено судами, позивач на підставі договору купівлі-продажу придбав металоконструкцію - кіоск металевий розбірний 2м х 3м. Позивач стверджує, що його кіоск знаходиться за адресою АДРЕСА 2. Проте у договорі не зазначено за якою адресою знаходиться кіоск, тобто прив'язки до адреси немає. Державна реєстрація права власності на кіоск не здійснювалась. Суди дійшли висновку, що спірний кіоск не є капітальною спорудою, як об`єкт нерухомого майна. Доводи скаржника про те, що кіоск має фундамент, тому не відноситься до тимчасової споруди, суди відхилили. З наданих фотокопій кіоску видно, що такий розміщений на підвищенні, яке позивач називає фундаментом. Сам кіоск не є нерозривно пов`язаним з цим підвищенням. Крім того, об'єкт немає прив'язки до землі, немає поштової адреси, тобто є об`єктом з полегшеної металоконструкції, що може переміщатись. Зазначене підтверджується і тим, що кіоск було демонтовано та знаходиться на зберіганні КП " Харківводоканал".

Але варто звернути увагу на цікаву правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 07.10.2019 року по справі №705/6569/16-а де зазначено, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями ухвалювати нормативно-правові акти, які регламентують знесення тимчасових споруд.

Крім цього, варто зауважити, що діючим законодавством, а саме Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку №244 не передбачено повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування вирішувати питання щодо анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд. Вказана правова позиція викладена у рішеннях, ухвалених Верховним Судом, постанова від 24.04.2018 р. справа № 405/1317/15-а та постанова від 10.10.2018 р. у справі № 373/2346/16-а. 

Верховний Суд у справах № 820/3183/16, № 813/6426/14, № 813/6284/14,№ 814/2645/15, № 813/6423/14 сформулював наступні висновки щодо можливості знесення самочинного будівництва:

- відповідно до вимог частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій категорії справ необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови;

- у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову;

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи