Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.01.2020 15:11

Моніторинг фінансового законодавства (17 - 23 січня)

Доцентка кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, PhD, партнерка Адвокатського об’єднання "WinnerLex"

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроєкт щодо приведення понятійного апарату Бюджетного кодексу України у відповідність до чинної системи органів державної влади

На розгляд Верховної Ради України 17 січня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (№ 2782).

Мета: приведення понятійного апарату Бюджетного кодексу України у відповідність до чинної системи органів державної влади.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши при цьому Державну фіскальну службу України шляхом поділу. Водночас у Бюджетному кодексі України використовується поняття «орган доходів і зборів», при цьому, в окремих випадках як щодо органів новоствореної Державної митної служби України, так і щодо Державної податкової служби України. З огляду на це проєктом вносяться зміни до статей 17, 29, 50, 64 Бюджетного кодексу України, якими термін «орган доходів і зборів» замінюється на «митний орган» та «податковий орган» відповідно до контексту.

 

Законопроєкт щодо фінансових послуг, які зможе надавати національний оператор поштового зв’язку

На розгляд Верховної Ради України 20 січня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку» (№ 2788).

Мета: підвищення рівня доступності фінансових послуг, забезпечення права громадян та суб’єктів господарювання на отримання фінансових послуг на всій території країни, залучення коштів в економіку держави, створення умов до розвитку безготівкових розрахунків, оптимізація діяльності національного оператора поштового зв'язку.

Положеннями проєкту акта пропонується внесення змін до Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про поштовий зв'язок», тощо, якими пропонується закріпити наступне:

- Національний оператор поштового зв’язку має право надавати послуги з відкриття та обслуговування поштових рахунків з урахуванням обмежень визначених законодавством, а також надавати окремі фінансові послуги у порядку, встановленому НБУ для національного оператора поштового зв’язку;

- поштові рахунки відкриваються національним оператором поштового зв’язку для юридичних осіб, а також громадян-підприємців, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів з метою здійснення розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності;

- порядок відкриття та обслуговування національним оператором поштового зв’язку поштових рахунків, а також надання національним оператором поштового зв’язку окремих фінансових послуг, визначених законодавством встановлює НБУ;

- поштові рахунки національного оператора поштового зв’язку можуть відкриватись виключно на території України;

- залучені кошти на поштових рахунках можуть розміщуватись: у банках з державною часткою, у банках іноземних банківських груп,у банках з приватним капіталом, шляхом придбання державних цінних паперів;

- Національний оператор, в порядку та на умовах, визначених НБУ, з урахуванням обмежень визначених законодавством може провадити: надання окремих фінансових послуг, в тому числі, відкриття та обслуговування поштових рахунків, здійснення валютообмінних операцій, емісію електронних платіжних засобів для обслуговування поштових рахунків, залучення у вклади (депозити) коштів від фізичних та юридичних осіб;

- Національний оператор може здійснювати діяльність кредитного посередника відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а також на договірних засадах може здійснювати іншу діяльність з надання посередницьких послуг на ринку фінансових послуг;

- Національний оператор має право здійснювати діяльність щодо інкасації коштів та перевезення валютних цінностей в порядку, встановленому НБУ для національного оператора поштового зв’язку.

 

Законопроєкт щодо процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу

На розгляд Верховної Ради України 20 січня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу» (№  2786).

Мета: забезпечення належної керованості державних підприємств та акціонерних товариств оборонно-промислового комплексу (далі – ОПК), у статутному капіталі яких розмір корпоративних прав держави перевищує 50 відсотків та повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Державний концерн «Укроборонпром» (далі – Концерн, ДК «Укроборонпром»).

Проєктом акта пропонується доповнити Кодекс новою статтею 961, яка визначає особливості провадження санації підприємств ОПК. По суті такою особливістю є провадження санації підприємств ОПК його керівниками. У зв’язку з цим пропонується внесення зміни до частини другої статті 50 Кодексу.

Так, проєктом акта передбачається:

- визначення поняття підприємств ОПК як державних підприємств, що входять до складу Концерну, та акціонерних товариств, у статутному капіталі яких розмір корпоративних прав держави перевищує 50 відсотків та повноваження з управління корпоративними правами держави щодо яких здійснює Концерн;

- відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури санації керівником здійснюється за заявою керівника, до якої додається письмова згода Концерну та проєкт плану санації. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають установленим вимогам, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду;

- за результатами розгляду обґрунтованості заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна в порядку, встановленому Кодексом, та керуючого санацією-керівника боржника, або про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство;

- у разі постановлення господарським судом ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою керівника підприємства ОПК Концерн відстороняє керівника такого підприємства, призначеного господарським судом керуючим санацією, від виконання повноважень керівника підприємства на час виконання ним повноважень керуючого санацією;

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та/або заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення процедури санації.

- керуючий санацією-керівник боржника разом із розпорядником майна зобов’язані розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, про що письмово повідомити заявників і господарський суд, а також подати до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів, в якій визначає дату проведення зборів кредиторів;

- керуючий санацією подає на розгляд зборів кредиторів план санації, попередньо погоджений з Концерном. Збори кредиторів у місячний строк від дати їх утворення повинні схвалити план санації та подати його для затвердження до господарського суду. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку;

- керівник боржника виконує повноваження керуючого санацією і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією. За поданням Концерну чи за ініціативою господарського суду керуючий санацією-керівник боржника може бути відсторонений господарським судом від виконання ним своїх обов’язків;

- у разі невиконання плану санації боржника або наявності інших підстав, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності боржника, процедура банкрутства здійснюється відповідно до цього Кодексу, про що господарський суд ухвалює постанову.

 

Оптимізовано структуру НБУ під отримання нових функцій в межах проєкту «спліт»

Мета: забезпечити ефективне виконання функцій з регулювання ринків небанківських фінансових послуг, які регулятор отримає з 1 липня 2020 року від Нацкомфінпослуг в рамках проєкту «спліт».

Зокрема, створено два нові департаменти: методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ в блоці та нагляду за страховими ринком, які будуть займатися розробкою пропозицій НБУ до законодавчих ініціатив, нормативно-правових актів та процесів, які сприятимуть правонаступництву функцій від Нацкомфінпослуг. 

Після 1 липня 2020 року Департамент нагляду за страховим ринком відповідатиме за здійснення пруденційного нагляду за страховими компаніями, спеціалізованими перестраховиками та страховими посередниками, а Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ - за розробку і супроводження нормативно-правових та розпорядчих актів з питань регулювання небанківського фінансового ринку.

Крім того, у структурі Департаменту нагляду за фінансовими установами створено Управління нагляду за небанківськими кредитними установами та Управління нагляду за фінансовими компаніями, а у структурі Департаменту виїзних перевірок створено Управління перевірок небанківських фінансових установ.

Також повністю оновлено структуру Департаменту ліцензування, яка відтепер включатиме чотири управління:

- ліцензування кредитних установ;

- ліцензування страхових компаній;

- ліцензування фінансових компаній та експертно-аналітичне управління;

- ліцензування платіжних послуг.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net