Моніторинг фінансового законодавства (1 - 7 листопада)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)»
На розгляд Верховної Ради України 1 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)» (№ 2373).
Мета: урегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання та використання фіскальної техніки.
Проєктом пропонується збільшення граничної межі обсягу доходу платника податків, що використовує спрощену систему оподаткування. З метою забезпечення постійного актуального розміру граничної межі пропонується визначити її по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зокрема, пропонується визначити граничний дохід:
- для першої групи – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, запропонованими змінами пропонується виключення з-під обов’язкового застосування касового апарата суб’єктів господарювання, що здійснюють певні види діяльності, а також надання права платнику податків зменшувати свої податкові платежі (податок на прибуток або єдиний податок) на суму реально понесених витрат на придбання та використання касового апарату – так як державне зобов’язання застосування касового апарату має бути реалізовано за рахунок держави. З метою недопущення зловживання з вартістю РРО – пропонуються обмеження таких сум на місяць (не більше 85 гривень на 1 програмний касовий апарат та/або 340 гривень на 1 касовий апарат).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці»
На розгляд Верховної Ради України 5 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці» (№ 2378).
Мета: виведення працюючої людини із зони бідності через забезпечення купівельної спроможності низькооплачуваних категорій працівників в умовах ринкових цін на товари та житлово-комунальні послуги, а також мінімізації потреби працівників і членів його сім'ї у державних субсидіях і допомогах як малозабезпечених.
Законопроєктом передбачається запровадження підвищувальних галузевих коефіцієнтів до заробітної плати, які будуть обов’язковими для галузевих угод та колективних договорів незалежно від форми власності та господарювання.
Для подолання «зрівнялівки» в оплаті праці законопроєкт передбачає визначення розміру найнижчої тарифної ставки(посадового окладу) працівника, що виключає потребу доплат до рівня мінімальної заробітної для працівників наступних тарифних розрядів(посад).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)»
На розгляд Верховної Ради України 6 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)» (№ 2385).
Мета: приведення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу діючих банків в Україні у відповідність до економічних реалій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», прийнятим Верховною Радою України 04.07.2014, були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків – зі 120 мільйонів гривень до 500 мільйонів гривень. При цьому, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону діючі банки було зобов’язано протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного Закону, а Національний банк України – у місячний строк з дня набрання Законом чинності розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із такими вимогами.
Зазначені зміни мали на меті збільшення рівня капіталізації банків та подолання кризи, спричиненої погіршенням економічної ситуації в країні та посиленням ризиків у банківській діяльності.
Відповідно до визначеного Національним банком України графіку, у строк до 11 липня 2017 року банки зобов’язані привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж 200 мільйонів гривень.
На сьогодні можна констатувати факт, що ситуацію у банківській системі стабілізовано, а якість банківського нагляду кардинально підвищено. Натомість, законодавчі вимоги щодо подальшого нарощування статутного капіталу діючими банками вже не виконують роль системного компенсатора ризиків, а витискання невеликих життєздатних банків з ринку може призвести до зменшення рівня конкуренції на ньому.
З огляду на це пропонується встановити вимоги до статутного капіталу банків на рівні не менше ніж 200 мільйонів гривень.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 659
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 189
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 152
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 148
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся 101
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 18618
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 17824
-
Китайський винищувач J-10C, ймовірно, помітили з гіперзвуковою ракетою YJ-21E – що відомо
Технології 13674
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 3695
-
До основних IT-ролей зросли вимоги: які фахівці будуть "на вагу золота" у 2026-му
Технології 2917
