Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.09.2019 13:15

Моніторинг фінансового законодавства (16–19 вересня)

Вчена, медіаторка, адвокатеса

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму»

На розгляд Верховної Ради України 16 вересня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму» (№ 2147).

Мета: підвищення мінімальних пенсій та встановлення прожиткового  мінімуму на рівень не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму.

Законопроєктом пропонується пункт 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України доповнити наступними положеннями щодо визначення розміру прожиткового мінімуму в Державному бюджеті України:

- розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначеному відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум»;

- у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців затвердженого розміру прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

Також проєктом пропонується доручити Кабінету Міністрів України забезпечити встановлення прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на рівні не нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначеному відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» у проєкті закону про Державний бюджет України на 2020 рік. 

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

На розгляд Верховної Ради України 16 вересня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 2144).

Мета: врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проєкту закону про Державний бюджет України на 2020 рік.

Законопроєктом передбачаються зміни до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів щодо:

- визначення джерелом доходу державного бюджету плати за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії, оператора газотранспортної системи у зв’язку з запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії;

- визначення джерелом доходу державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

- визначення джерелом доходу місцевих бюджетів плати за ліцензії на відповідну діяльність у зв’язку з запровадженням відповідно до Податкового кодексу ліцензування зернового дистиляту, біоетанолу та пального (додатковий ресурс в цілому до місцевих бюджетів становитиме 90,6 млн гривень);

- визначення джерелами фінансування бюджету залишків бюджетних коштів власних надходжень бюджетних установ, інших надходжень спеціального фонду бюджету, які не використані у попередньому бюджетному періоді, з метою їх подальшого використання за цільовим призначенням;

- приведення термінології типів закладів освіти до законодавства про освіту;

- зміна процедури розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями для здійснення закупівлі товарів (ліків та підручників) та оперативного вирішення питань щодо перерозподілу між регіонами;  

- врегулювання на законодавчому рівні:

1) розміщення державного замовлення у приватних закладах вищої освіти (Законом України «Про вищу освіту» надано право розміщувати державне замовлення у закладах приватної власності);

2) підвищення кваліфікації педагогічних працівників (Законом України «Про освіту» (ст. 59) педагогічним та науково-педагогічним працівникам надано право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти та в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб);

3) розміщення регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної, комунальної та приватної власності (Законом України «Про освіту»  (частина 12 ст. 78) надано право закладам освіти отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством);

- запровадження нового механізму розрахунку додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я для обласних бюджетів;

- врегулювання бюджетних відносин у зв’язку з переходом до грошової форми надання пільг та житлових субсидій населенню;

- перенесення термінів долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій на 1 квітня 2020 року та збереження надання медичної субвенції;

- врегулювання питання фінансового забезпечення закладів освіти, які не привели у встановлені терміни установчі документи у відповідність до законодавства про освіту;

- врегулювання взаємовідносин місцевих бюджетів у зв’язку з передачею недостатнього обсягу коштів районними бюджетами до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення на дошкільну освіту та культуру;

- визначення обсягу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників на рівні не більше 1 відсотка випуску продукції у сільському господарстві з огляду на обсяги фактичного освоєння таких коштів з метою спрямування на інші програми у сфері АПК (на відповідні цілі у державному бюджеті на 2018 рік були передбачені видатки в обсязі 5,3 млрд. грн., з яких фактично використано 4,2 млрд. грн., або 79,2% планових призначень, що складає 0,66 відсотка випуску продукції у сільському господарстві);

- визначення обсягу державного фонду регіонального розвитку на рівні не більше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проєкту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період при складанні Бюджетної декларації та проєкту Державного бюджету України з урахуванням фактичних обсягів цих видатків у попередніх бюджетних періодах, спроможності місцевих органів влади забезпечити використання коштів та реальних можливостей державного бюджету;

- врегулювання на законодавчому рівні віднесення власних надходжень бюджетних установ до неподаткових надходжень бюджету у класифікації доходів бюджету;

- удосконалення термінологічного апарату Кодексу та уточнення щодо складових власних надходжень бюджетних установ;

- приведення норм Бюджетного кодексу України у відповідність із змінами, внесеними до Митного кодексу України (внесеними Законом України від 06.09.2018 року № 2530-VIII) і Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України», а також із фактичним механізмом повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів відповідно до статті 43 Податкового кодексу України;

- внесення змін до Бюджетного кодексу України про адміністративні правопорушення з метою усунення існуючої правової колізії в частині повноважень Мінфіну щодо розгляду правопорушень порядку надання інформації, необхідної для здійснення оцінки фіскальних ризиків, та невжиття заходів у сфері управління фіскальними ризиками;

- внесення змін до Регламенту Верховної Ради України в частині оформлення прийнятого Верховною Радою закону про державний бюджет;

- внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України і до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» з метою врегулювання процедури реєстрації обтяження майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань, наданого суб’єктами господарювання за кредитами (позиками), залученими державою, або державними гарантіями відповідно до частини п’ятої статті 17 Бюджетного кодексу України, а також звільнення Мінфіну чи Боргового агентства від плати за внесення записів та надання витягів із Державного реєстру обтяжень. 

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг»

На розгляд Верховної Ради України 17 вересня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг» (№ 2150).

Мета: запровадження економічно стимулюючого механізму одноразового звільнення строком на три роки від оподаткування новостворюваних (зареєстрованих безробітних) самозайнятих осіб  для здійснення ними підприємницької діяльності у сфері послуг після їх взяття на облік органами фіскальної служби.

Законопроєкт передбачає запровадження так званих податкових «канікул» на строк три роки для новостворюваних самозайнятих осіб для здійснення ними підприємницької діяльності у сфері послуг, яка має значний і нерозкритий потенціал зайнятості населення. 

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства»

На розгляд Верховної Ради України 16 вересня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства» (№ 2131-1).

Мета: відведення терміну в дію основної частини Кодексу України з процедур банкрутства задля створення робочої групи при Міністерстві юстиції України, що забезпечить його удосконалення та доопрацювання у відповідності та з урахуванням зауважень спільноти арбітражних керуючих, суддів, фахівців в галузі банкрутства, коментарів та пропозицій Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України задля недопущення порушення норм Конституції та законів України та створення  ефективної процедури банкрутства спрямованої на стимулювання інвестиційної та кредитної сфери, а також запуск в найкоротший термін продажу майна банкрутів через дворівневу систему електронних торгів, що підвищить конкурентність серед покупців та зменшить корупційні ризики.

Законопроєкт передбачає внесення змін до абзацу першого пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яким наразі передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Проєктом закону пропонується змінити дату введення в дію Кодексу на фіксовану – перше січня 2020 року та дату створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків - 1 листопада 2019 року».

Наведені зміни зумовлюють внесення змін до абзацу першого пункту 6 статті 251 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства яким наразі передбачено, що Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Кодексом розробити та подати до Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Кодексу; забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом; забезпечити прийняття та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Кодексом.

Також проєктом закону пропонується надати Кабінету Міністрів України додатковий час на здійснення вказаних заходів, а саме «до першого січня 2020 року». 

З 01 жовтня 2019 року в України будуть вилучені з готівкового обігу монети 1, 2 та 5 копійок

Монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні та будуть вилучені з готівкового обігу з 01 жовтня 2019 року.

З обігу поступово виводитиметься монета номіналом 25 копійок. Зокрема, ті монети, що потраплятимуть у банки, не повертатимуться назад у обіг.

Обміняти монети дрібних номіналів громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно на монети та банкноти інших номіналів у сумах, кратних 10 копійкам, упродовж наступних трьох років:

- упродовж першого року з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2020 року включно – в усіх відділеннях українських банків;

- упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу – до 30 вересня 2022 року включно – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль).

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net