Найменування, торгова марка чи може бренд?

Мабуть кожен із нас чув хоч одне із цих понять: «найменування юридичної особи», «комерційне найменування», «фірмове найменування», «торговельна марка». Всі ці поняття умовно можна об’єднати в єдине визначення - бренд. Бренд - це цілісний, унікальний і привабливий образ компанії, здатний поширюватися на її товари або послуги. Завданням бренду є стимулювання у свідомості споживачів позитивних вражень від його образу, впевненості щодо гарантії якості товару та «доброго імені» виробника.

 Проте насправді чи правильно ототожнювати ці слова? Чи існують між ними відмінності та чи суттєві вони? Ось що потрібно визначити для правильного розуміння обсягу правової охорони, що може бути надана кожним із цих визначень.

            Варто почати з визначення поняття найменування юридичної особи. Ім’ям підприємства є назва, яка вирізняє юридичну особу як самостійного суб'єкта права. Таке найменування є для юридичної особи, як для людини її ім'я. Відповідно до статті 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Тобто виникнення права на найменування юридичної особи слід пов'язувати з датою державної реєстрації та внесення відповідних відомостей до державного реєстру.

Отже, обсяг правової охорони найменування юридичної особи обмежений лише відмовою реєстраційної служби у реєстрації юридичної особи у випадку наявності підприємства з тотожною назвою та унікальністю власного імені.

  Щодо понять «комерційне найменування», «фірмове найменування» варто зазначити, що ані законом, ані судовою практикою ці поняття не розділяються. Саме по собі «фірмове найменування» використовується у Паризькій конвенції «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883 року, Кримінальному кодексі України. Разом поняття зустрічаються у Цивільному кодексі України. Враховуючи зазначене можна зробити висновок про те, що дані поняття є синонімами, а їх використання разом чи окремо не буде помилкою.

Важливо відзначити, що фірмове (комерційне) найменування та найменування юридичної особи є полярно різними поняттями з різним обсягом правової охорони. Дуже часто навіть досвідчені правники помилково їх ототожнюють. Основна відмінність полягає у тому, що комерційне найменування є об’єктом інтелектуальної власності, на відміну від найменування юридичної особи, та не підлягає обов’язковій реєстрації. Фірмове ім’я - є засобом індивідуалізації підприємства на ринку, яке використовується ним для ідентифікації в господарській діяльності.

Фірмове найменування наноситься на торгівельні вивіски, використовується в оголошеннях і рекламі. При цьому законом не забороняється різним юридичним особам мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Статтею 8 Паризької конвенції «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883 року визначено, що фірмове (комерційне) найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає з моменту першого його використання та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації. При цьому важливим є фактичне використання найменування у господарській діяльності протягом всього часу.

Законодавство України також не містить ані жодних вимог щодо складових комерційного найменування, ані вимог щодо обов’язковості реєстрації комерційного найменування. У цивільному кодексі України згадується лише про можливість такої реєстрації та про право власника на внесення відомостей про комерційне найменування до відповідного реєстру. Проте законом не передбачено жодного порядку проведення такої реєстрації, та, на жаль, досі не створено відповідного реєстру, що залишає дію цієї норми дійсною лише на папері. Дані обставини, в першу чергу, впливають на кількість судових спорів між власниками комерційних найменувань та власниками торгових марок щодо правомірності використаннями останніми або однакових або схожих позначень. Крім того категорія таких справ і досі є неоднозначною та складною, оскільки зводиться до доведення з боку власника фірмового найменування факту першого та подальшого використання ним у господарській діяльності найменування. Дана обставина ускладнюється відсутністю будь-яких охоронних документів щодо фірмового найменування та наявністю відповідного свідоцтва у власника торгової марки.

Щодо обсягу правової охорони комерційного найменування, то він передбачає два основних права: право на використання та право перешкоджати неправомірному використанню. При цьому відсутня вказівка на виключність якогось із цих прав, що вказує на можливість двох відмінних підприємств мати однакові назви, якщо звичайно ж це не призводить до омани кінцевого споживача. До прикладу, в Україні є готель та житловий комплекс, у яких спільна назва «Оберіг», проте це дві різні юридичні особи.

 Перейдемо до аналізу правової природи знаку для товарів та послуг. Частиною другою статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення  або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

За приписами частини 4 статті 5 Закону набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки передбачає право на використання, виключне право дозволяти використання та виключне право перешкоджати неправомірному використанню. Строк чинності прав 10 років, при цьому кожні десять років чинність прав можна продовжити. Наявність зареєстрованої торгової марки надає її власнику ряд переваг, серед яких можливість  зареєструвати доменне ім’я  в зоні UA , що безперечно сприятиме збільшенню ступеню пізнаванності продукту або послуги. Крім того така реєстрація збільшує шанси успішного захисту від неправомірного використання Вашого знаку у кримінальному провадженні, оскільки за захист неправомірного використання фірмового найменування наші органами, на жаль, навіть не беруться.

 Підсумовуючи вищезазначене, проведемо розмежувальні лінії між поняттями, про які йшла мова та визначимо яке із них має найбільшу правову охорону. Почнемо з того, що найменування юридичної особи - єдине визначення, яке не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства. У свою чергу комерційне найменування та торговельна марка є об’єктами права інтелектуальної власності, що вже вказує на більший правовий захист, ніж той, що передбачений для найменування.

По-друге, якщо ви маєте сумніви, чи є сенс реєструвати торгову марку, якщо вона є тотожною Вашому фірмовому найменуванню, приведу дуже простий приклад. Уявімо ситуацію, яка є дуже поширеною та зрештою не такою  й теоретичною. ТОВ «Магнат» відомий у ресторанному бізнесі під назвою «Сонечко» з 2003 року, при цьому торгову марку «Сонечко» підприємство вирішило не реєструвати. В 2007 році ТОВ «Петрено» отримали свідоцтво на знак для товарів та послуг «Сонечко» щодо послуг із забезпечення їжею та напоями. Після цього звернулися до ТОВ «Магнат» із вимогою про припинення неправомірного використання знаку «Сонечко» на фасадній вивісці, що розміщена на вході до закладу, рекламних буклетах, тощо. І тут у ТОВ «Магнат» виникає два варіанти: або поринати у багаторічну судову тяганину або змінити фірмове найменування, що скоріш за все призведе до втрати клієнтів.

Наостанок варто додати, що лише обсяг правової охорони прав на торгову марку може гарантувати його власнику безпеку від виникнення ситуацій, коли на ринку подібних чи суміжних послуг з’явиться підприємство з подібною комерційною назвою чи підприємство, яке отримає охоронний документ на знак, що тотожний Вашому. Безперечно, коли метою є надання правового захисту саме виробленій продукції чи наданим послугам, то все ж таки потрібно здійснювати реєстрацію прав на знаки для товарів та послуг. Це надасть власнику такого знаку значні переваги, серед яких й можливість зареєструвати доменне ім’я.