Катастрофи не сталось: як працюють лікарні ЦОЗ

За час моєї роботи стало зрозуміло, що критики реформи залізничної медицини в своїх твердженнях опираються на небезпеку певного «часу Ч» - оголошення і проведення конкурсів, обрання генеральних і медичних директорів. Тобто вірять, що якась конкретна подія зламає усталену і звичну систему. Це не так!

Проведено відкриті конкурси на більшість посад генеральних директорів відомчих медичних закладів. Процес відбору стартував на початку серпня 2020 року. Попри запевнення багатьох «спеціалістів» що це призведе до краху, - залізничні лікарні продовжують працювати та надавати послуги з лікування залізничників.

Більшість головних лікарів залізничних лікарень спочатку опирались реформі і говорили, що це не можливо. Проте багато з них залишились в структурі, дехто зайняв посаду генерального директора. Зараз лікарні вчаться «рахувати» і формувати плани надходжень.

Реформа залізничної медицини - це не конкретно обрання медичних чи генеральних директорів. Реформа - це послідовний комплекс заходів, які будують нову систему. Як немає чарівної таблетки від усіх хвороб, так і результату можна досягнути лише сукупними, комплексними кроками. 

Важливу роль грає інформованість.

В момент оголошення реформи Залізничних лікарень, чимало головних лікарів виражали свою стурбованість.

Зараз, після проведення конкурсів по обранню генеральних директорів та медичних директорів, деякі з них пішли на підвищення та зайняли вакантні посади, а деякі з них продовжили свою роботу! Ніхто не був звільнений, як говорили «злі язики». 

Натомість за результатами практичних, внутрішніх аудитів, розробляються плани фінансового заохочення найбільш завантажених спеціалістів. Вирішується питання оптимізації ліжок в стаціонарі, який не завантажується на 100%. Це дасть змогу вивільнити додаткові ресурси і направити їх на розвиток лікарень.

Наприклад, за підрахунками Міністерства охорони здоров’я ліжко-місце стаціонару завантажено 325 днів в рік, в залізничних лікарнях – 280 днів в рік.  Тобто ці цифри говорять про надлишок ліжкового фонду в стаціонарах лікарень. 

Розробляються КРІ для кожного відділення,  плани заохочення працівників, в яких високе навантаження, до яких йдуть пацієнти. Цим всім займаються генеральні директори лікарень. Тепер нікого не лякає слово КРІ.

Зокрема в Одесі «вічний» керівник лікарні Андрій Гур’єв фізично не допускає медичного директора на робоче місце, тим самим ігноруючи накази. Потрібно усвідомити, що залізничні лікарні не є особистою власністю когось персонально. Вони належать багатотисячному колективу залізничників, які безпосередньо утримують ці установи зі своїх відрахувань.

Поступово залізничні лікарні перестануть бути закритим, відомчим придатком. Ні, вони не відмовляються від прямих функцій - медичної допомоги залізничникам. Проте, стають відкритими та клієнтоорієнтованими. 

Плани та цілі, які ми ставимо перед собою потребують ефективного приватно-державного партнерства -  інвесторів та інвестицій. Разом, спільними зусиллями, крок за кроком, ми зможемо здійснити все, що запланували.