Страхування по-новому: Укрзалізниця розробляє нову програму
Укрзалізниця розробляє нову програму страхування залізничників з щорічним покриттям на особу до 150 тисяч гривень.
АТ "Українська залізниця" виступатиме гарантом якісних медичних послуг у тристоронній угоді: працівників, лікарень і страхової компанії. Остання обиратиметься шляхом проведення конкурентних тендерних торгів на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків.
Реалізація програми зі страхування є частиною концепції відповідно до Плану впровадження Стратегії АТ «Укрзалізниця» на 2019-2023 рр. Документ визначає стратегічні напрями, альтернативи та пріоритети акціонерного товариства «Українська залізниця» й бачення процесу їх реалізації на п’ятирічний період. Стратегію затвердив її акціонер – Кабінет Міністрів України.
Наразі перед ЦОЗом стоїть завдання змінити культуру страхування та забезпечити залізничників працюючою страховкою!
Що не так в системі страхування залізничників?
Пропоную звернутися до мови цифр. В Укрзалізниці майже 240 тис. залізничників, але тільки 63% з них застраховані. І це проблема номер один – часткове забезпечення залізничників страховками.

Йдемо далі. Проблема номер два – якість послуг від страхових компаній. Неповне «покриття» страховими послугами спровоковано їх низькою якістю. Навіть якщо залізничник має на руках страховку, не завжди лікар погоджується надавати медичні послуги через недовіру до цих компаній, які, у свою чергу, не завжди поспішають сплачувати платежі. Про це свідчать як офіційні численні скарги до ЦОЗу, так і емоційні вислови застрахованих залізничників у соцмережах.
Як наразі це працює? Страховики в автономному режимі підписують страхові поліси з залізничниками, на кшталт «кому як вдасться домовитися». Наразі свої послуги надають 4 страхові компанії з різним відсотком «покриття» і лікарняна каса.

Проблема номер три – відсутність гарантій відшкодувань. Станом на 1 січня 2019 року майже 385 тис. осіб є застрахованими: це залізничники, пенсіонери та члени їх родин. Кількість страхових випадків – майже 141 тис. Отримані страховими компаніями платежі сягають майже 352 млн грн. Щодо загальних виплат за страховими випадками, то тут йдеться про 290 млн грн. Де-факто люди отримують не більше 2 тис. грн страхових коштів через певні обмеження.
Скажіть, чи не заздрили ви європейцям, американцям або жителям будь-якої іншої країни, де люди по-справжньому захищені своїм медичним страхуванням? У цивілізованих країнах громадяни не дають хабар і не виправдовують його необхідністю віддячити лікарю. В розвинутих країнах усвідомлюють, що не можна створювати прецедент, оскільки крок за кроком він спровокує руйнування держсистеми.
Ми ж навпаки, все частіше повторюємо думку, що «дякувати лікарю – це нормально». Добре, а що робити тим, кому нема чим «дякувати»? Не всі усвідомлюють, але приймаючи за норму «подяку медикам», ми рухаємося за принципом вікна Овертона, коли під впливом часу та зомбування меседжем, навіть абсурдна думка стає нормою життя. Тому варто вже усвідомити, що хабар унеможливлює будь-які позитивні ініціативи щодо реформування старої системи.
Нова культура страхування – що це?
Нова культура страхування передбачає новий підхід до питання та чітке розуміння, хто несе відповідальність, а також відсутність лімітів в рамках 150 тис. грн.
Який алгоритм дій я пропоную:
- по-перше: працює спецкомісія при «УЗ» зі створення нової програми страхування;
- по-друге: після узгодження з профспілками провести тендерні торги на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків;
- по-третє: замовником виступатиме «УЗ», що передбачає відповідальність АТ за якість послуг страхових компаній (СК). Наразі «УЗ» не є замовником послуги, а тому і не може виступати гарантом якості. Залишається тільки знизувати плечима, коли сиплються скарги як з боку страховиків, так і з боку тих, хто застрахований. Не кажучи вже про лікарні, що не задоволені існуючою системою компенсацій медичних затрат з боку страхових компаній.
Що покриватиме нова страховка?
Страховий поліс «покриє» всі затрати на обстеження, медикаменти, лікування, навіть у випадках складної патології. Пенсіонери можуть розраховувати на 100 тис. грн, працюючі залізничники – 150 тис. грн. Ці кошти розподіляться на амбулаторне та стаціонарне лікування.
Згідно зі статистикою медобслуговування у 99% лікарняних випадків цієї суми достатньо для повноцінного лікування. І тільки 1% може вимагати більш серйозних витрат.
Важливо, що медичне страхування також покриватиме і випадки онкології, а саме 2 курси хіміотерапії, туберкульоз, цукровий діабет. Всі критичні захворювання для життя людини будуть у повному обсязі покриті страховим полісом. Це інсульти, інфаркти, не кажучи про більш прості захворювання, такі як апендицит, холецистит тощо.
Зауважу, що хірургічне лікування сягає тільки 10% всього стаціонарного лікування, а воно, у свою чергу, складає всього 20% всіх випадків, на які хворіють залізничники. Тому лікування залізничників та пенсіонерів буде повністю забезпечене.
Щоб хворіти було «не дорого», варто змінювати політику і культуру страхування. Укрзалізниця усвідомлює це й розробляє нову програму страхування співробітників.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник вчора о 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова вчора о 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков вчора о 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 224
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 183
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 109
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
10175
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 8129
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 6259
-
Найбільша текстильна компанія України розширила експортний ринок: додалася Румунія
Бізнес 4730
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4323
