Страхування по-новому: Укрзалізниця розробляє нову програму
Укрзалізниця розробляє нову програму страхування залізничників з щорічним покриттям на особу до 150 тисяч гривень.
АТ "Українська залізниця" виступатиме гарантом якісних медичних послуг у тристоронній угоді: працівників, лікарень і страхової компанії. Остання обиратиметься шляхом проведення конкурентних тендерних торгів на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків.
Реалізація програми зі страхування є частиною концепції відповідно до Плану впровадження Стратегії АТ «Укрзалізниця» на 2019-2023 рр. Документ визначає стратегічні напрями, альтернативи та пріоритети акціонерного товариства «Українська залізниця» й бачення процесу їх реалізації на п’ятирічний період. Стратегію затвердив її акціонер – Кабінет Міністрів України.
Наразі перед ЦОЗом стоїть завдання змінити культуру страхування та забезпечити залізничників працюючою страховкою!
Що не так в системі страхування залізничників?
Пропоную звернутися до мови цифр. В Укрзалізниці майже 240 тис. залізничників, але тільки 63% з них застраховані. І це проблема номер один – часткове забезпечення залізничників страховками.

Йдемо далі. Проблема номер два – якість послуг від страхових компаній. Неповне «покриття» страховими послугами спровоковано їх низькою якістю. Навіть якщо залізничник має на руках страховку, не завжди лікар погоджується надавати медичні послуги через недовіру до цих компаній, які, у свою чергу, не завжди поспішають сплачувати платежі. Про це свідчать як офіційні численні скарги до ЦОЗу, так і емоційні вислови застрахованих залізничників у соцмережах.
Як наразі це працює? Страховики в автономному режимі підписують страхові поліси з залізничниками, на кшталт «кому як вдасться домовитися». Наразі свої послуги надають 4 страхові компанії з різним відсотком «покриття» і лікарняна каса.

Проблема номер три – відсутність гарантій відшкодувань. Станом на 1 січня 2019 року майже 385 тис. осіб є застрахованими: це залізничники, пенсіонери та члени їх родин. Кількість страхових випадків – майже 141 тис. Отримані страховими компаніями платежі сягають майже 352 млн грн. Щодо загальних виплат за страховими випадками, то тут йдеться про 290 млн грн. Де-факто люди отримують не більше 2 тис. грн страхових коштів через певні обмеження.
Скажіть, чи не заздрили ви європейцям, американцям або жителям будь-якої іншої країни, де люди по-справжньому захищені своїм медичним страхуванням? У цивілізованих країнах громадяни не дають хабар і не виправдовують його необхідністю віддячити лікарю. В розвинутих країнах усвідомлюють, що не можна створювати прецедент, оскільки крок за кроком він спровокує руйнування держсистеми.
Ми ж навпаки, все частіше повторюємо думку, що «дякувати лікарю – це нормально». Добре, а що робити тим, кому нема чим «дякувати»? Не всі усвідомлюють, але приймаючи за норму «подяку медикам», ми рухаємося за принципом вікна Овертона, коли під впливом часу та зомбування меседжем, навіть абсурдна думка стає нормою життя. Тому варто вже усвідомити, що хабар унеможливлює будь-які позитивні ініціативи щодо реформування старої системи.
Нова культура страхування – що це?
Нова культура страхування передбачає новий підхід до питання та чітке розуміння, хто несе відповідальність, а також відсутність лімітів в рамках 150 тис. грн.
Який алгоритм дій я пропоную:
- по-перше: працює спецкомісія при «УЗ» зі створення нової програми страхування;
- по-друге: після узгодження з профспілками провести тендерні торги на майданчику Prozorro із залученням до відбору найуспішніших страховиків;
- по-третє: замовником виступатиме «УЗ», що передбачає відповідальність АТ за якість послуг страхових компаній (СК). Наразі «УЗ» не є замовником послуги, а тому і не може виступати гарантом якості. Залишається тільки знизувати плечима, коли сиплються скарги як з боку страховиків, так і з боку тих, хто застрахований. Не кажучи вже про лікарні, що не задоволені існуючою системою компенсацій медичних затрат з боку страхових компаній.
Що покриватиме нова страховка?
Страховий поліс «покриє» всі затрати на обстеження, медикаменти, лікування, навіть у випадках складної патології. Пенсіонери можуть розраховувати на 100 тис. грн, працюючі залізничники – 150 тис. грн. Ці кошти розподіляться на амбулаторне та стаціонарне лікування.
Згідно зі статистикою медобслуговування у 99% лікарняних випадків цієї суми достатньо для повноцінного лікування. І тільки 1% може вимагати більш серйозних витрат.
Важливо, що медичне страхування також покриватиме і випадки онкології, а саме 2 курси хіміотерапії, туберкульоз, цукровий діабет. Всі критичні захворювання для життя людини будуть у повному обсязі покриті страховим полісом. Це інсульти, інфаркти, не кажучи про більш прості захворювання, такі як апендицит, холецистит тощо.
Зауважу, що хірургічне лікування сягає тільки 10% всього стаціонарного лікування, а воно, у свою чергу, складає всього 20% всіх випадків, на які хворіють залізничники. Тому лікування залізничників та пенсіонерів буде повністю забезпечене.
Щоб хворіти було «не дорого», варто змінювати політику і культуру страхування. Укрзалізниця усвідомлює це й розробляє нову програму страхування співробітників.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 321
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 132
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 99
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 9288
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 7125
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4253
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4158
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3838