Суперечливе розпізнавання
Суперечки навколо технології розпізнавання обличь не припиняються. Попри усвідомлення її небезпеки, в часи криз попит на розпізнавання росте. Цим користуються компанії, що працюють на цьому ринку.
Суперечливість технології розпізнавання перевищує чи не будь-яке інше технологічне досягнення людства. У сприйнятті та використанні цієї технології суспільство кидає в крайнощі – від повної заборони до такої ж повної вседозволеності. Сторона, актуальна в певний момент часу, тісно пов’язана із кризами, з якими зустрічається людство. При відносному спокою є час та ресурс говорити про право людини на приватність і декларувати заборону технології розпізнавання. В часи криз намагання їх вирішити переважає якісь там права людини.
Після тривалих дискусій щодо небезпеки технології розпізнавання та необхідності якщо не повної її заборони, то, принаймні, дуже обмеженого використання, маятник відношення до технології розпізнавання хитнувся в інший бік. Ріст злочинності у США призвів до активних розмов про те, що потрібно відмовитись від заборони на розпізнавання обличь. Принаймні відмовитись від заборони на цю технологію готуються штати Вірджинія та Каліфорнія та місто Новий Орлеан. Серед аргументів звернутись до цієї технології – ріст числа вбивств в Новому Орлеані на 67% лише за останні два роки.
У період з 2019 по 2021 роки більше 20 штатів заборонили в себе ці технології. Причинами відмови були велика кількість помилок, особливо для обличь людей не європеоїдної раси. Останнім часом цих помилок стало менше, а точність розпізнавання покращилась. Та означає це, що прийшов час відмовитись від попередніх заборон?
Цікаво спостерігати, як на запит суспільства реагує найбільш потужній гравець цього ринку – компанія Clearview AI, яка володіє найбільшою базою фотографій для розпізнавання – за незалежними оцінками до її бази входить більше 20 млрд фотографій. В результаті розгляду судового позову проти фірми вона погодилась не продавати свою розробку правоохоронцям з Іллінойсу та загалом американським приватним компаніям протягом п’яти років. Вимога не ділитись своєю розробкою стала для Clearview AI обов’язком. Про це стало відомо на початку травня.
Проте уже в другій половині місяця Clearview AI кардинально змінила свою позицію. Вона повідомила, що пропонуватиме свою розробку банкам та навчальним закладам. Випадково чи ні, але ця заява Clearview AI була оприлюднена на наступний день після недавнього випадку масового вбивства в молодшій школі у США. То ж Clearview AI дуже чітко відчуває ринкову кон’юнктуру і розуміє, що чим більше зростатиме злочинність, тим більше суспільство буде готове відмовитись від якихось свобод та погодитись на інструменти стеження.
Наразі невідомо, чи відмова окремих штатів від заборони технології розпізнавання призведе до того, що їх правоохоронці візьмуть на озброєння Clearview AI або аналоги. Але тенденція щодо прийняття в суспільстві цих інструментів загалом лякає.
В цьому контексті цікаво згадати іще одну подію травня 2022 року, пов’язану з Clearview AI. Влада Великобританії оштрафувала на $9,5 млн компанію Clearview AI та висунула вимогу видалити з її бази даних всю інформацію про британців.
Це підтверджує давно відомий факт – стара Європа є більш уважною відносно права та особисте життя та приватність загалом. І, схоже, перетворюється на останній бастіон приватності у своїх спробах вберегти людей від технологій масового стеження.
Проте складно сказати, як поведуть себе європейські законотворці у випадку появи нових загроз, в тому числі за умови росту злочинності.
В контексті технологій розпізнавання дуже важливо знайти ту золоту середину між стеженням та правом на особисте життя. Якщо розпізнавання буде доповнюватись технологіями анонімізації зібраних даних, то воно швидше стане суспільно прийнятним і адепти приватності та технолудити не будуть відноситись до нього з таким острахом.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 387
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8931
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5543
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4292
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4096
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3275