Боротьба Facebook проти історичної правди або Чому монополізм – це не лише про гроші
Єдина соціальна платформа для розміщення користувацького контенту – це ризик і для авторів контенту, і для суспільства загалом.
Декілька років тому Facebook видалив спільноту Varta1 – спершу її заблокували, а потім повністю видалили без пояснення причин. Унікальний та єдиний архів дописів про ситуацію у Львові зник. Натомість була створена нова спільнота і автори проекту частину контенту стали розміщувати на окремому сайті.
Я пригадала цю історію, бо нещодавно українська спільнота Facebook зіткнулась з подібним поводженням техногіганта. Цього разу постраждав акаунт журналістки та дослідниці українського походження Устини Стефанчук з Канади. Справа в тому, що Устина розмістила фотографію, яка демонструє історію звірств радянської влади в тюрмах Львова у 1941 році. У Facebook вирішили, що це умовний «хейт-спіч», тобто допис з елементами насилля і тому допис спочатку видалили, потім тимчасово заблокували акаунт, потім її акаунт заблокували навічно без права поновлення.

Так само видалили пости жінки з однієї з груп, в які вона, я так розумію, активно дописувала. Скріни з текстом її допису можна побачити (поки) в інших постах-обговореннях цієї історії.
Устина створила новий акаунт, про цю історію написала велика кількість людей, включаючи пана Дмитра Золотухіна.
Володимир В’ятрович назвав цю історію прикладом кібертоталітаризму, з чим важко не погодитись.

Проте в цій історії є інша сторона – частково технологічна, частково бізнесова. А ще ця історія про довіру. Чи, швидше, Недовіру.
Все, що відбулося з дописом Устини Стефанчук – це прямий негативний наслідок існування єдиної соціальної платформи та занадто сильної довіри їй, впевненості в її «вічному» існуванні.
Починаючи використовувати соцмережу ми погоджуємося (в переважній більшості – автоматом, не читаючи), з її правилами. Ці правила можуть змінюватися, система оцінки контенту теж може мінятися і так само й соцмережа може по-різному реагувати на контент. Правда, коли ми починаємо користуватися соцмережею, ніхто не задумується про те, що в певний момент його контент може зникнути, бо так хтось вирішив – хтось прийняв рішення, що одне фото і один пост користувача може стати причиною видалення його контенту за багато років онлайн-життя в цій соціальній мережі.
Фактично Устина довірила свій контент – спогади, фото, думки – компанії Facebook, а та її зрадила і знищила все через єдину малозрозумілу провину. Якщо компанія дозволяє собі так легко обійтися з контентом, який на її платформі роками створював конкретний користувач, тобто позбавити його спогадів, сімейних фото, дописів про особисте – то чи варто взагалі користуватися платформою цієї компанії? Де гарантія, що завтра у Facebook не вирішать так само видалити контент за менші порушення? Інша проблема – через те, що Facebook є монополістом на ринку соцмереж, користувачі зберігають контент лише тут. Вони не мають резервних копій того, про що вони писати три чи п’ять років тому. І уже не зможуть їх отримати.
Уникнути такої ситуації можна, якщо тримати контент на окремому сайті, але цей варіант не є виходом, адже перевага соцмереж й полягає в тому, що саме в соцмережі кожна людина може вести блог з мінімальними зусиллями.
Монопольне становище Facebook та усунення конкурентів з ринку на фоні такого кібертоталітаризму робить Facebook тричі ганебною платформою. Проте, на жаль, інших нема. І ницість ситуації полягає в тому, що нам доводиться погоджуватись на користування Facebook (Instagram). Годувати монополіста. І грати за його правилами гри.
Трамп он спробував (після вимушеного блокування) створити спершу свою соцмережу, потім свій сайт. Поки його спроби більш ніж недолугі.
Пані Устина писала, що обіцяє боротися з Facebook. Не знаю, як саме, але хотілося б, щоб їй вдалося.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 158
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 145
- Енергетична помилка 129
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 128
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26608
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 21630
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 11454
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
Бізнес 9378
-
Шведська Saab хотіла б відкрити завод із виробництва винищувачів Gripen в Україні
Бізнес 3530
