Чи може цифрове майбутнє бути нашим домом?
В епоху капіталізму спостережень ваш дім перестає вам належати
Нещодавно я усвідомила, що майже 20 років я пишу про технології. Просто в кінці 2000х це були одні технології, а зараз, на початку 20х – інші. Я вперше написала про TikTok восени 2019 року. А зараз, на початку 2021 року, одна з магістерських робіт моїх студентів присвячена створенню та просуванню TikTok-відео. Зараз в аудиторії менше студентів, які знають, що таке Pokemon Go (і, відповідно, хто грав в цю гру), аніж тих, хто розуміє, що таке віртуальна та доповнена реальність. Хоча в 2016му в деякі статті, що описували доповнену реальність в Pokemon Go, читати було неможливо саме через технологічну необізнаність їх авторів.
Розвиток технологій пришвидшується, поява нових інструментів, рішень, концепцій відбуваються чи не миттєво. Цифрова сфера обганяє і переосмислює все знайоме та звичне, вимагає його приймати ще до того, як людство має змогу поміркувати, переосмислити, зрозуміти всі недоліки й переваги тієї чи іншої технології. Технології, з одного боку, збагачують наші можливості та розширюють наші перспективи. З одного боку. А з іншого – вони породжують цілі нові території тривоги та небезпеки. Статтею про те, які спеціальності щезнуть в час нашестя роботів сьогодні уже нікого не здивуєш. І хоча експерти з Gartner будуть криву інновацій, а аналітики з IDC визначають найперспективніші технології наступного року, у пересічної людини, навіть технологічно обізнаної, вислизає відчуття передбачуваного майбутнього.
Повалення авторитетів, знецінення експертності, покоління смартфонів із кліповим мисленням та неможливістю утримати вагу довше тривалості TikTok-відео – все це характерні риси сучасного інформаційного суспільства. Суспільства ери інформаційної цивілізації. Чи буде ця нова цивілізація місцем, яке ми можемо назвати домом? Чи, швидше, нашим домом?
Шошанна Зубофф у своїй кризі «Капіталізм спостережень» описує проект під назвою «Усвідомлений дім», який розпочався ще в далекому 2000 році компанією Georgia Tech. Той проект, по суті, був прототипом того, що ми називаємо сьогодні «розумним домом» і передбачав створення концепту «Усвідомленого дому» (Aware Home). В такому домі встановлювалось багато сенсорів, які фіксували різноманітні процеси, розуміли контекст та взаємодіяли між собою.
Найцікавіше в цьому експерименті було наступне: «Існували три робочі припущення: по-перше, вчені та інженери розуміли, що нові системи даних сформують абсолютно нову область знань. По-друге, передбачалося, що права на ці нові знання та можливість використовувати їх для поліпшення свого життя належатимуть виключно людям, які живуть у будинку. По-третє, команда припустила, що «Усвідомлений дім» буде сучасною реалізацією стародавніх ідей про те, що «дім» - це приватне святилище тих, хто мешкає в його стінах». Розробка експертів з Georgia Tech підкреслювала довіру, простоту, суверенітет особистості та недоторканість будинку як приватної власності. Інформаційна система Aware Home була замкнутою петлею із лише двома вузлами і повністю контролювалася мешканцями будинку. Розробники підкреслили, що цей розумний дім буде «постійно контролювати місцеперебування та діяльність мешканців ... навіть відстежуючи стан здоров’я його мешканців, тому існує потреба в наданні мешканцям повного контролю над поширенням цієї інформації та забезпечення конфіденційність інформації окремої людини».
Через 20 років ми можемо бачити абсолютно іншу концепцію розумного дому. Де розумні датчики збирають дані та передають на сервери компаній-власників, а ті аналізують їх і, в кращому випадку, поліпшують роботу цих датчиків, в гіршому – продають третім особам чи використовують для навчання інтелектуальних систем.
Кожен з цих датчиків постачається з «політикою конфіденційності», «угодою про надання послуг» та «угодою про ліцензування кінцевого користувача». Їх детальне вивчення покаже нам гнітючі наслідки щодо конфіденційності та безпеки, до прикладу, про те, що конфіденційна інформація про побут та особиста інформація передається іншим смарт-пристроям, неназваному персоналу та третім сторонам для цілей прогнозного аналізу та продажу іншим неуточненим сторонам. Компанія-розробник датчиків не відповідає за безпеку інформації, яку вона збирає, і за те, як інші компанії в її екосистемі використовуватимуть ці дані.
Можна не погодитись з умовами надання послуг, тоді такі гаджети можна викинути, або використовувати, але бути позбавленими необхідних оновлень, які забезпечать їх надійність та безпеку.
Куди ж дівся «Усвідомлений дім» початку 2000х? Та концепція передбачала непохитну прихильність до конфіденційності особистого досвіду. А ще те, що якщо особа вирішить передати свій досвід у цифровому вигляді, тоді вона буде користуватися ексклюзивними правами на знання, отримані з таких даних, а також ексклюзивними правами вирішувати, як такі знання можна використовувати.
Сьогодні ці права на конфіденційність, знання та застосування узурповані бізнесом, що базується на односторонніх претензіях на досвід інших та знання, що з цього випливають. Шошанна Зубофф називає це переродження знищенням цифрової мрії про надійний дім та її швидку мутацію в ненажерливий і абсолютно новий комерційний проект, який вона назвала наглядовим капіталізмом.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 296
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7048
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4918
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4176
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4174
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3077