Невигідна інтернет-свобода: у ЄС вирішили знищити захищену комунікацію
Вільний доступ до інформації та засобів комунікації (обміну повідомленнями) – може відійти в минуле. Або, принаймні, сильно змінитися в порівнянні з тим, до чого ми звикли на сьогоднішній день.
Зашифровані месенджери, захищена пошта та файлообмінники, та й будь-які інструменти, які дозволяють, з одного боку, обмінюватись контентом, а з іншого – залишати цю комунікацію і ці процеси таємними, вочевидь, використовуються різними нехорошими хлопцями. І уже далеко не перший рік точаться суперечки щодо того, щоб дозволити урядам / спецслужбам читати переписки цих нехороших хлопців. Бо сьогодні зробити це не так просто, треба принаймні бавитися з рішенням суду.
Час від часу ідея забезпечення доступу спецслужб до зашифрованої переписки звучить, причому не один рік. І ось сьогодні знову згадали про те, що варто б надати доступ до зашифрованих повідомлень, причому згадали у Євросоюзі. Ніби-то це спричинили останній теракт у Відні. Уже з’явився проект документу, автори якого запевняють, що соціальні сервіси та інші провайдери несуть відповідальність за те, щоб їх інструменти не використовувались для незаконної діяльності, тероризму чи інших речей. Тому у ЄС хочуть створити інструмент для видалення матеріалів терористичного характеру.
В документі сказано, що влада ЄС підтримує необхідність використання стійкого шифрування, проте це шифрування не повинно заважати спецслужбам займатись своєю роботою. Тому власники платформ та провайдери таких послуг повинні забезпечити доступ спецслужб до переписки користувачів.
Іншими словами, месенджери і платформи повинні додати в свої сервіси бекдори – спеціальну «дірку» в коді, яка дозволить отримати доступ до даних додатку чи сервісу, в цьому випадку – читати зашифровану переписку користувачів.
За умови використання end-to-end-шифрування у месенджерах, прочитати переписку їх користувачів неможливо. Це може бути реальним лише тоді, коли розробники месенджерів передадуть ключі шифрування спецслужбам. Це саме те, чого вимагали і не добились від Telegram в Росії. А зараз виходить, що країни старих демократій також усвідомили небезпеку існування інструментів захищеної комунікації і вирішили з цим боротися.
Насправді ця боротьба триває давно і заяви про те, що варто усунути етап отримання рішення суду з організації процесу доступу до контенту, звучали ще декілька років тому і не один раз і з вуст можновладців різного рівня і з різних країн – про це говорили чиновники ФБР, високопосадовці Великобритані, Австралії. Боротьба з тероризмом – це такий собі ідеальний привід для того, щоб впровадити бекдор, заборонити захищені сервіси чи придумати щось іще. Або заблокувати окремі онлайн-сервіси. Поки це лише бесіди, проте приклад того, як бесіди перетворюються в реальні дії та закони ми маємо – закони у нашого північного сусіда і кримінальна відповідальність за «лайки» та «репости» викликають і подив, і обурення. Але не менше обурення викликають і заяви американського мінюсту від жовтня цього року про те, що шифрування в месенджерах несуть загрозу суспільній безпеці.
Ідея ЄС заборонити шифрування, точніше, нівелювати його захист, по-перше, призведе до втрати цими інструментами існуючої аудиторії, а ще - до появи нових, супер-захищених месенджерів. Ймовірно, не таких масових. Можливо, платних (що відбулось з ринком VPN, де майже не залишилось адекватних безкоштовних продуктів). І заголовок 2013 року «В будь-якій незрозумілій ситуації роби захищений мессенджер» стає реальним знову.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 309
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 107
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7898
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6553
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5203
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4269
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3376