Фінансування діяльності факторингової компанії в Україні

У попередньому записі я аналізував причини, які перешкоджають розвитку класичного факторингу (про те, що це таке, також читайте там) в Україні. Сьогодні хочу більш детально розглянути питання джерел фінансуван

У попередньому записія аналізував причини, які перешкоджають розвитку класичного факторингу (про те,що це таке, також читайте там) в Україні. Сьогодні хочу більш детальнорозглянути питання джерел фінансування факторингових операцій.

Для початку хочузазначити, що ринок класичного факторингу в Україні практично вільний. Станомна 30.06.2016 в Україні діє 481 факторингова компанія, у той же час послугикласичного факторингу надають близько двадцяти гравців (разом факторинговікомпанії і банки). Тобто абсолютна більшість факторингових компаній сьогоднізаймається викупом проблемних банківських кредитів та боргів перед банками. Такаструктура ринку відкриває широкі можливості для факторингових компаній, якішукають нові зони розвитку.

Варто пам'ятати, що надання послуг класичного факторингу вимагає, щоб у розпорядженніфактора була велика кількість вільних обігових коштів, адже чим більшефінансування фактор надасть, тим більший прибуток отримає. У той же час саметруднощі із залученням коштів є перешкодою для виходу на ринок класичного факторингунових компаній.

Проаналізуємоструктуру джерел фінансування факторингових операцій у І півріччі 2016 року за данимиНацкомфінпослуг.

Тобто в Україні факторингові операції майжена 82,2% фінансуються за рахунок власних коштів факторів. Ще більш промовистоці цифри виглядають з урахуванням того, що у першому півріччі 2015 року цейпоказник становив 77,2%.

З урахуванням цього надання послуг класичногофакторингу не під силу більшості факторингових компаній.

Як же знайти вихід із ситуації, що склалась?

Для відповіді на це запитання проаналізуємоструктуру фінансування діяльності турецьких факторингових компаній (ринокфакторингу Туреччини у 2016 році за даними організації Factors ChainInternational оцінюється у 39 310 млн. євро).

Компанія TURKRATING у своєму аналізітурецького ринки факторингу вказує, що головним джерелом (більше 70%)фінансування факторів у Туреччині є короткострокові банківські кредити відтурецьких та іноземних банків. Великі факторингові компанії без проблемотримують такі кредити, у той час, як малі компанії мають до них доступ завищими відсотковими ставками, а також під додаткові гарантії від акціонерів. Головнимджерелом кредитування турецьких факторів є ощадні банки, інвестиційні банки та іноземнібанки.

Ще одним механізмом залучення фінансуванняфакторами у Туреччині є випуск облігацій. Така можливість стала доступнатурецьким факторам у 2010 році.

У 2012-2013 обсяги коштів, отриманихфакторами від клієнтів, росли пропорційно кількості капіталу, залученогофакторами за результатами випуску облігацій. Так за даними TURKRATING, у 4кварталі 2010 року факторами було залучено 3 229 млн. євро за рахунокбанківських кредитів і випуску облігацій. У цей же період факторингові компаніїотримали від дебіторів виплати у розмірі 3 817 млн. євро; у той самий часу 4 кварталі 2013 року фактори залучили 4 991 млн. євро за рахунокбанківських кредитів і випуску облігацій і отримали 5 872 млн. євро віддебіторів. Таким чином ріст ринку факторингу внаслідок залучення факторамикоштів за рахунок банківських кредитів та випуску облігацій очевидний.

Описаний досвід Туреччини можна взяти заприклад того, як створити джерела фінансування факторингових компаній, якінадають послуги класичного факторингу. В Україні однак, цей досвід, поки щозастосувати не можна, щонайменше з двох причин:

1. Вартістькредитів є надзвичайно високою. Залучення коштів за такими цінами призведе дотого, що фінансування, яке фактори надають клієнтам, також буде невиправданодорогим. Як результат послуги факторів будуть не по кишені бізнесу.
2. Облігації,які випускатимуть факторингові компанії мають гарантувати високу прибутковість.Враховуючи економічну нестабільність в Україні, інвестори купуватимуть тількицінні папери з максимально високою дохідністю і мінімальним строком погашення.

Таким чином, поки ситуація в Україні залишатиметьсянестабільною, очікувати розвитку ринку класичного факторингу не слід.