Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.01.2018 17:49

«Лицарі» та «шахраї»: як реформувати дерслужбу

Менеджер Logitech СНГ

Набирати чиновників все ж потрібно намагатися з числа «лицарів», лише зрідка розбавляючи їх «шахраями».

Стереотипнийобраз українського чиновника умовно можна розділити на два типи. Перший – цежінки похилого віку в темних кабінетах, які вічно підвищують голос і, здається,незадоволені всім на світі. Вони зустрічають нас у кожній державній установі,"обдаровуючи" своєю увагою. Другий – чванливі пані та пани в дорогихавто, які живуть у будинках за містом, харчуються в найпафосніших ресторанах,їхні діти влаштовані в кращих світових університетах, а всі їхні гроші, чомусь,належать дружинам, тещам та іншим родичам.

Чи були спроби цезмінити? Так. За 20 років в Україні відбулося кілька змін влади і, звичайно,змінювався підхід до роботи держслужбовців. Після Помаранчевої Революції та,особливо, Революції Гідності, здавалося, нарешті виник запит на якісно новий форматчиновників – молодих, некорумпованих, з бездоганною репутацією та європейськоюосвітою. Проте з боку молодих і талановитих фахівців масового завзяття йти воргани місцевого самоврядування, Верховну Раду або Кабмін, на жаль, поки щонемає. Чому?

Загалом є дватипи чиновників – «шахраї», мотивовані насамперед власними інтересами, та  «лицарі», якими керує альтруїзм і бажаннязабезпечити високий рівень наданих послуг громадянам та державної служби вцілому.  Перші – розумні, хитрі, спритній талановиті, але свої якості направляють в корупційне і протиправне русло.Другі – чесні, дотримуються літери закону й вірять у необхідність досягненнязагальної справедливості. Потрапляючи в середовище лицарів, шахрай вчитьсязастосовувати свої природні схильності та навички на благо системи і всіх їїучасників. Але проти цілої зграї шахраїв самотній лицар завжди безсилий.

Тому набиратичиновників все ж потрібно намагатися з числа лицарів, лише зрідка розбавляючиїх шахраями. Важливо, щоб лицарі були на всіх високих посадах – стримуючипотенційних шахраїв та направляючи їх енергію в потрібне русло.

Після виборів2015 року чимало міністерських постів зайняли "лицарі". Особливо цестосується значної частини іноземців-технократів, а також представниківбізнесу. Та справа в тому, що люди, які проводили реформи у власних країнах,діяли в середовищі таких самих лицарів. Тоді як в Україні із них зробили"гладіаторів" – так би мовити «кинувши до клітки з хижаками». Частонавіть без зброї у вигляді необхідних повноважень. А тому результат вийшовпередбачуваний – ми просто розчарувалися, а більшість з них повернулися до  роботи в приватні компанії ізшести-семизначними зарплатами у євро. Адже є дійсно спеціалістами та визнанимилицарями у своїх галузях. Але не гладіаторами.

Як же діяти?

Ми далеко неперші, хто стикається з проблемою кадрів держапарату. Наприклад, ще в 50-хроках минулого століття Сінгапур був наскрізь корумпованою державою. Але ЛіКуан Ю зробив неймовірне. Спершу він запросив суддів з Великобританії,запропонувавши їм величезні заробітні плати навіть за мірками Лондона. Далі вінпосадив трьох своїх друзів і ще багато казнокрадів. Британські судді почаливиховувати місцеву молодь, яка скоро прийшла на їхні місця. Але все однопродовжила отримувати високі зарплати. Сьогодні служитель Феміди в Сінгапуріотримує близько 1 млн доларів на рік. Іншим чиновникам також піднімали доходи,щоб за чесно зароблені гроші можна було забезпечити собі та своїй родині гіднийспосіб життя. В результаті брати хабарі стало не потрібно, а також дужестрашно.

Інший цікавийприклад – Бельгія. Після відкриття бізнесу в цій країні до вас три роки небудуть приходити перевірки. Зате кілька разів навідаються консультанти зподаткової та пари інших служб. Вони абсолютно безкоштовно нададуть реальнудопомогу і підкажуть, як варто поліпшити бізнес на відповідність законам.Тільки через три роки, після того, як вам систематично допомагали, чиновникивирішать перевірити бізнес.

А в Еміратахзаймати посади в державних органах та компаніях можуть лише громадяни. Тамкористуються логікою, що оскільки країна заробляє на нафті, то всі громадяниповинні отримувати свою частку. Тому вони працевлаштовані на державній службі,яка вважається навіть більш престижною, ніж робота в приватних фірмах ікорпораціях. А зарплати місцевих бюджетників дозволяють їм їздити напозашляховиках та вести досить вільний, з фінансової точки зору, спосіб життя.І, звичайно, ніхто не відміняв суворих покарань. У результаті сьогодні Еміратиуспішно диверсифікують економіку, будують найвищі будівлі в світі, садятьдерева в пустелі та мають відмінні дороги.

За великимрахунком, Франція, США чи Німеччина давно пережили етап, коли чиновники булинадлюдьми, а посади купувалися. Сьогодні в цих країнах державні службовці –основа впевненого середнього класу. При цьому їх робочі повноваження полягаютьу сервісних функціях – наданні послуг громадянам та бізнесу.

Звичайно, післядвох революцій і кількох відвертих виступів проти режимів, наші запити дочиновників також наближаються до стандартів, прийнятих у розвинених країнах.Більш того, багато представників громадянського суспільства і самі зголосилисязайняти пости в державному секторі, щиро бажаючи внести зміни в старі прогниліапарати. Зголосилися, та перехотіли...

Перевірки,неможливість показати свої фінанси, якщо хоча б частина з них були зароблені нена 100% офіційно або не з усієї суми були сплачені податки, а також небезпекачерез пару років знову потрапити під люстрацію – тепер уже нових кадрів. Все цеостудило запал багатьох із тих, хто дійсно бажав зробити щось для країни тареформувати кілька галузей. Так, наприкінці літа в рамках реформи Держслужбиоголосили конкурси в новостворені директорати при міністерствах. Директоримають займатись питаннями "політики" та переймати світовий досвід,радячи міністрам, як найкраще вчинити у тих чи інших ситуаціях. Незважаючи надосить непогані зарплати на рівні 50-70 тисяч гривень, серед дійсно експертівбагато бажаючих не знайшлось. Адже це справжні "палки з двомакінцями": якщо ти успішно працював у галузі та знаєш її, як свої п'ятьпальців, то неодноразово обходив закони та дурнуваті правила – реформувати якітебе й беруть. Але перед цим треба пройти перевірки – на те, чи, раптом, ти необходив існуючих дурнуватих правил. Ризик високий, а ставки – хіба що"лицарська" честь у її чиновницькому розумінні.

Дуже прикро, алесьогодні в Україні для молодих талантів куди більш привабливими варіантамизалишаються приватний сектор чи закордон. До слова, кілька моїх друзів поїхалипрацювати в Європарламент – стали чиновниками. Там вони успішно трудяться,мають хороший рівень доходу і білу зарплату.

Сучасний чиновнику розвиненій економіці – це обслуговуючий персонал для бізнесу й громадян. Йогозавдання – зробити життя інших людей легшим і кращим. Але натомістьдержслужбовець повинен отримувати гідну компенсацію, а також набір гарантій.Без будь-яких компромісів.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net