Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.04.2015 16:51

Паралельна реальність уряду

Голова фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право", народний депутат України 4-х скликань, професор, доктор технічних наук

Здатність перетрактовувати дійсність так, як це вигідно тут і зараз – характерна риса нинішньої влади

Здатність перетрактовувати дійсність так, як це вигідно тут і зараз – характерна риса нинішньої влади. До недавніх прикладів маніпуляцій з цифрами та фактами належить і заява прем’єра Яценюка про стан справ з казначейськими рахунками. На єдиному казначейському рахунку нині знаходяться 32 мільярди гривень, і це, мовляв, найбільша сума з 2005 року, підкреслює Яценюк.

Але що таке казначейський рахунок? Це рахунок Держказначейства, відкритий Національним банком для обслуговування державних коштів. Після того, як Нацбанк успішно «обвалив» гривню, навіть дивно, що кошти на казначейському рахунку є настільки «мізерними». При курсі 100 гривень за долар там цілком могли опинитися й 100 мільярдів гривень замість скромних 30.

Цілком зрозуміло, що таким рахунком управляють у ручному режимі, хай би які спростування цьому не наводили. Траплялось в новітній українській історії і таке, що новий уряд звинувачував попередній у нецільовому використанні коштів, які – замість покривати певні витрати – надходили на казначейський рахунок, котрий у той момент знаходився в критичному стані.

Оскільки єдиний казначейський рахунок був і залишається тим лакмусом, котрий демонструє успішність чи неуспішність бюджетно-фінансової політики Кабміну, його (при потребі) наповнюють коштами або (згодом) вилучають їх звідти. Між тим Арсеній Яценюк приписує наповненість казначейського рахунку власним зусиллям, і, зокрема, як каже він, «змінам у податковій системі» та у «боротьбі з корупцією».

Про боротьбу з корупцією не вартує навіть і говорити. В нинішніх українських реаліях це не та тема, яку хочеться обговорювати серйозно. Але які ж глобальні зміни, на думку Яценюка, відбулися в системі оподаткування? Можливо, Арсеній Петрович має на увазі ставку єдиного внеску? Наприкінці 2014-го підприємці подумки аплодували голові Кабміну, коли той нахвалював власну ініціативу щодо зниження ставки єдиного внеску з 36,8% до 15%.

Такий крок, підкреслював Яценюк, дасть змогу вивести зарплати з тіні і полегшить життя малому та середньому бізнесу. Однак у підсумку з’ясувалося, що для переходу на 15-відсотковий внесок слід виконати низку «непідйомних» умов. Зокрема, збільшити зарплатний фонд таким чином, щоб середня зарплата на підприємстві була не нижчою за 3 мінімальні зарплати і на 30% перевищувала середню зарплату за 2014 рік. І це лише дві умови, а є й інші. Зокрема, середній платіж на одну особу після застосування коефіцієнту мусить складати не менше 700 гривень.

Щоб перевести все це на «людську» мову, зрозумілу не лише бухгалтерам, уявімо собі невеличке приватне підприємство, де підпрацьовують студенти. Разове завдання таким найманим працівникам може принести дивіденди всього лише в розмірі 500 гривень на місяць, проте й ці гроші підприємець платить із власних прибутків, а отже, має повне право включити їх у свій бухгалтерській облік.

Однак, згідно із правилами, запровадженими урядом, він уже не зможе претендувати на пільговий коефіцієнт. Тож перед підприємцем стоїть вибір: або сплачувати, як і раніше, 36,8%, або ж (що значно простіше) видати ці гроші «чорним налом», уникнувши оподаткування. Що ми маємо у підсумку: велику мильну бульбашку, від якої нікому не живеться простіше, але яка нібито додає плюсів до іміджу урядовців-«реформаторів».

Але повернемося до єдиного казначейського рахунку. Замислимося, у який ще спосіб на ньому могли опинитися 32 мільярди гривень? Можливо, відповідь на це підкаже голова Нацбанку Валерія Гонтарєва. Вже другий місяць поспіль, віщає пані Гонтарєва, зберігається одна й та сама тенденція. Українці більше здають іноземної валюти, аніж купують. В березні «ножиці» складали 129,2 мільйони гривень – саме на таку суму громадяни реалізували доларів більше, ніж придбали.

В лютому – для порівняння – ця цифра становила 126,4 мільйони. Це ті самі гроші, які повернулися до казни. Зростання обсягів продажу валюти дуже тішить Валерію Гонтарєву. Як і Яценюк у випадку з казначейським рахунком, Гонтарєва трактує «прощання з доларом» як свою власну заслугу – як наслідок впроваджених НБУ регуляторних заходів, поглиблення співпраці з МВФ, а також (увага!) як зменшення воєнної напруги у країні.

За подібні висловлювання високопосадовців дуже часто буває не просто прикро, а й відверто соромно. До службових обов’язків голови Нацбанку не входить оцінка ситуації на фронтах (яка, до речі, анітрохи не покращилася). До того ж, «викидання» на ринок доларів свідчить про одну-єдину, аксіоматичну та очевидну для всіх (крім Гонтарєвої) річ: українці просто стрімко бідніють. Щоб вижити, вони розстаються з заощадженнями.

На жаль, ані голова Нацбанку, ані очільник уряду, ані профільні міністри не популяризують інші цифри. Наприклад, те, що, згідно із даними Держстату, середня зарплата в Україні порівняно з 2014 роком зменшилася на 557 грн. і впала до позначки у 3 455 грн. У сільському господарстві вона скоротилася з 2 869 грн . до 2 482 грн . , у фінансовій та страховій сфері з 8 171 грн . до 7 192 грн . , в освіті з 3 064 грн . до 2 542 грн.

Дві третини українців відзначають різке зменшення своїх доходів протягом останніх півроку, повідомляють соціологи з Research & Branding Group . 56% опитаних компанією респондентів почали економити на продуктах, 53% на одязі. Погіршилися і споживчі настрої українців : за останнім и дослідженням и , індекс споживчих настроїв у січні 2015 року скоротився на 6,7 пункту, встановившись на рівні 45,8.

Середній клас практично знищено. Ті, хто раніше належав до цієї ніші, нині потрапляють до категорії українців, котрі 80% фінансових надходжень витрачають на їжу. Однією з передумов такої ситуації стало заморожування мінімальних зарплат і пенсій майже на весь 2015 рік. Згідно із законом, мінімальна зарплата до грудня 2015 року, як і протягом 2014 року, становитиме 1 218 грн., а прожитковий мінімум, від якого розраховується мінімальна пенсія, – 949 грн.

Гадаю, що саме в цих цифрах, зокрема, і міститься розгадка радості Валерії Гонтарєвої з приводу масової «здачі» українцями доларів. Ця здача – добровільно-примусова, продиктована обставинами, а також тим курсом на тотальне зубожіння, яке провадить нинішній уряд. Останньому – задля пролонговування власного політичного життя – вартувало б зосередитися саме на тих цифрах, які стосуються рівня життя громадян.

Проте владі більше до вподоби маніпулювати даними, що нібито підкреслюють її значимість та ефективність. Але від цієї «халви» нікому не стає солодко, за винятком хіба що тих, хто сам себе заколисує економічними ерзац-успіхами.

 

 

Теги: яценюк
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]