Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.06.2019 21:15

Рестарт НАЗК: що важливо врахувати

К.ю.н., замначальника Департамента защиты экономики Нацполиции Украины (2015-2016)

Cлід все ж таки розібратися, на які ключові проблеми слід звернути увагу , щоб вчергове не «наламати дров» у перезавантаженні роботи НАЗК.

Відразу після другого туру президентських виборів  у команді Зеленського заявили про наміри перезавантажити Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).  І вже на днях в Адміністрації Президента (АП) схоже перейшли від заяв до справ. За словами заступника голови АП Руслана Рябошапки (у 2016 році він був членом НАЗК) керівництво Агентства не може дати необхідний результат, «воно не залишає шансів для відновлення роботи цього органу». Крім того, за думкою представника АП, у керівництва  немає ні професійної компетенції, ні питань, які пов'язані із незалежністю і незаангажованістю. Відповідно, за словами чиновника – в Адміністрації президента  наступного тижня вже закінчать роботу над законопроектом, який передбачатиме переформатування НАЗК.

Як саме у Президента хочуть «перезавантажити» НАЗК – поки що достеменно не відомо. Але певну конкретику по  деяким позиціям Рябошапка все ж таки озвучив. Отже, новим законопроектом планують:

1. Змінити структуру керівництва. Зараз  це колегіальний орган, який складається з п'яти членів. Передбачається, що буде один керівник НАЗК. 

2. Прибрати  проблеми, які пов'язані з доступом НАЗК до державних реєстрів.

3. Ліквідувати можливість блокування роботи НАЗК іншими державними органами. Наприклад, як у випадку з Міністерством юстиції, яке намагалося якомога більше обмежити НАЗК  у проведенні перевірки декларацій. 

Чому  важливо, що  знову активізували питання ефективності НАЗК.Справа в тім, що саме це Агентство має розробляти антикорупційну стратегію та державну програму з її виконання, а після їх ухвалення парламентом і урядом – фільтрувати, координувати та оцінювати ефективність.  НАЗК також має здійснювати фінансовий контроль за майновим станом публічних службовців та моніторинг їх способу життя, контролювати державне фінансування політичних партій тощо. Завдання в боротьбі з корупцією у Агентства доволі масштабні.

Однак, не зважаючи на це, за 2,5 роки роботи діяльність НАЗК звелась до кабінетного та ручного  дослідження інформації, введеної в деклараціях про майно, хоча ця процедура  взагалі має бути максимально автоматизована. Ще у 2016 з незрозумілих причин в НАЗК відмовились від автоматичної перевірки. Два наступні роки всі перевірки відбувались в ручному режимі – за 2017-18 роки прийнято 615 рішень, або 0,03% з усіх поданих декларацій. Зрештою під шаленим тиском автоматизовану систему запустили, але одразу ж нівелювали її скандалами.

Тому слід все ж таки розібратися, на які ключові проблеми слід звернути увагу , щоб вчергове не «наламати дров» у перезавантаженні роботи НАЗК.

Штат та чисельність співробітників 

В структурі НАЗК  функціонують 12 структурних підрозділів із штатною чисельність в 311 одиниць, з яких ЛИШЕ 5 підрозділів забезпечують виконання Національним агентством повноважень, передбачених Законами України "Про запобігання корупції" та "Про політичні партії в Україні", а 7 виконують допоміжні чи організаційні функції. Наприкінці 2018 року НАЗК просило Кабмін  збільшити її штат на 97 людей, для чого потрібно було додатково наступного року 64,16 млн грн.НАЗК пояснило розширення штату великим навантаженням на працівників. Наприклад, для отримання коштів в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги Європейського союзу НАЗК  потрібно було до лютого 2019 року перевірити 1 тисячу декларацій високопосадовців. Зараз цією перевіркою займається підрозділ з 20 людей, кожен з них встигає перевірити за місяць 1-2 декларації.

Кількість спецперевірок чиновників у 1,5 рази перевищує можливу завантаженість працівників. 

Але тоді Мінфін вказав, що розширення штату НАЗК суперечить урядовій Стратегії скорочення кількості держслужбовців до 2020 року. Через таку позицію Мінфіну  в Кабміні ідею про збільшення граничної кількості співробітників Агентства назвали передчасною.

При цьому зрозуміло, що процес моніторингу способу життя чиновників, виявлення конфлікту інтересів, факту отримання та вартості подарунку  - значно ширший, ніж аналіз декларацій, оскільки потребує додаткових заходів з виявлення наявності та вартості майна декларанта та його близьких осіб, спосіб їх отримання, встановлення фактів лобіювання інтересів у сферах зацікавленості та прийняття рішень. НАЗК має співпрацювати із тими, хто повідомляє про корупцію. Їх ще називають викривачами. Там мають опрацьовувати їхні звернення, дбати про захист і про притягнення до відповідальності тих, хто права викривачів порушує. Для цього потрібна адекватна кількість співробітників НАЗК та регіональні відділення Агентства, яких наразі просто не існує. Тож, вочевидь, слід внести зміни до штатної структури НАЗК, створивши окремий Департамент до функцій якого віднести здобуття інформації про правопорушення, пов’язані з корупцією, використовуючи оперативні можливості, із залученням досвідчених працівників.  А для мобільності виконання поставлених перед НАЗК завдань слід в обласних центрах створити територіальні органи, що надасть можливість оперативно отримувати та перевіряти отриману, в результаті здійснення моніторингу і аналізу, інформацію, виявляти місце перебування особи, якій планується вручення протоколу та безпосереднє вручення протоколу.

Керівництво.

Навколо нинішнього керівництва  НАЗК надто багато скандалів та конфліктів . Серед експертного середовища вже сталою є позиція про те, що Агентству потрібно нове керівництво, а для його обрання має бути змінено склад комісії з його обрання. Як і у випадку із відбором суддів Антикорупційного суду важливо включити до комісії  міжнародних експертів, голоси яких будуть обов’язковою умовою прийняття рішення на користь кандидата. Зрозуміло, що Апарат НАЗК теж потребуватиме перезавантаження вже після обрання нового керівництва шляхом оцінювання результатів діяльності працівників з подальшим звільненням тих, хто оцінку не пройшов. 

Розширення  повноваження. 

Слід розробити і упровадити в діяльність НАЗК методики виявлення та збору інформації про факти корупції на різних рівнях  державного управління. 

Зокрема: 

спостереження за переміщенням державної посадової особи (або близької особи); 

спостереження за будинком або майном, що знаходиться поза будинком;

спостереження за речами, що їх носить державна посадова особа (або близька особа); 

Фото- та відеофіксування результатів проведених спостережень. 

Для цього треба  внести зміни в законодавчі акти щодо розширення повноважень по проведенню оперативних заходів з виявлення та припинення правопорушень пов’язаних з корупцією та отримання доказової бази.

Довгоочікувана автоматизація роботи НАЗК 

Слід створити єдиний інтегрований банк даних для автоматизованого інформаційного пошуку та перевірки наявності правопорушень під час аналізу декларацій і розробити алгоритм пошуку даних за запитом користувача. Зазначена система має на підставі запиту здійснювати пошук інформації в офіційних реєстрах та банках даних і порівнювати їх із даними зазначеними в декларації, виявляючи таким чином факти правопорушень та надсилаючи відповідне повідомлення користувачеві. Зрозуміло, щоб цей інтегрований банк запрацював слід  зобов’язати на законодавчому рівні держателів інформаційних банків даних надавати НАЗК безпосередній автоматизований доступ до інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі таких, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. 

В цьому ж контексті автоматизації роботи НАЗК необхідно створити автоматизовану систему визначення корупційних ризиків, яка має самостійно здійснювати моніторинг відкритих інформаційних ресурсів, зокрема мережі Інтернет та соцмереж на предмет наявності будь-якої інформації, що може свідчити про недостовірність зазначених в декларації даних та факти корупційних діянь. Вказана система має визначати тенденції щодо недобросовісного набуття майна, привілей, поліпшення стану життя, надання переваги та прийняття рішень на користь осіб в умовах конфлікту інтересів, вивчаючи зв’язки та сферу самих інтересів. Данні можуть збиратися  у форматі статтей, повідомлень або заяв, інформації отриманої з обговорень на форумах, з соціальних мереж, реєстрів, фотографій та відео. 

«Зобов‘язання» до співпраці

На практиці  дійсно співпраця з НАЗК часто ігнорується з боку центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та навіть комерційних банківських структур. Тому слід на законодавчому рівні   зобов’язати банки України надавати запитувану на підставі рішень НАЗК необхідну для встановлення факту адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, інформацію. Це треба для виявлення невідповідності зазначених даних в декларації, фактів незаконного збагачення, взаємозв’язку поліпшення способу життя чиновника  та прийнятих ним рішень тощо. 

 Що стосується місцевих та центральних органів влади, то законодавчо їх слід зобов’язати на постійній основі надавати та оновлювати данні стосовно суб’єктів декларування які працюють, призначались чи звільнялись. З цією метою слід створити реєстр суб’єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».  

Як фахівцю, мені дуже хочеться сподіватися , що всі ці вище перелічені сфери питань є в зоні уваги законотворців з Адміністрації Президента. Тому що косметичні корегування не врятують НАЗК, а ще більше поглиблять кризу повноважень та компетенцій Агентства. Все це врешті решт призведе до його ліквідації.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net