Законопроект № 4629 щодо захисту авторського права у мережі Інтернет
У статті розглядається Законопроект № 4629 від 10.05.2016 року.
До проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет № 4629 від 10.05.2016 р., внесеному Кабінетом Міністрів України за ініціативою Гройсмана В.Б. (далі – Законопроект № 4629), є аналогічні зауваження, які і до проекту Закону України з такою ж назвою № 3353 від 23.10.2015 р., внесеному Кабінетом Міністрів України за ініціативою Яценюка А.П. (далі – Законопроект № 3353).
Так, Законопроектом № 4629 передбачено доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) статтями16417, 16418,якими передбачається адміністративна відповідальність власника веб-сайту або постачальника послуг хостингу за вчинення або невчинення певний дій.
У своїй статті від 17.09.2015 р. (http://blog.liga.net/user/mpeikrishvili/article/19314.aspx ) щодо Законопроекту № 3353 я вже писав , що якщо власником веб-сайту або постачальником послуг хостингу є юридична особа , то при таких конструкціях статейКУпАП неможливо буде притягнути до адміністративної відповідальності будь-кого, оскільки суб’єктом адміністративного правопорушення може бути лише фізична особа. Було запропоновано зазначити у санкціях статейКУпАП , що штраф накладатиметься на громадян або на посадових осіб, як це передбачено іншими статтями КУпАП.
Цього разу Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (далі – Комітет) у своєму висновку щодо Законопроекту № 4629 прямо зазначив, що, оскільки суб’єктом відповідальності за адміністративне правопорушення за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (статті 12, 14) може бути лише фізична особа, то виникає питання про можливість притягнення до відповідальності за такі порушення юридичних осіб, які також можуть бути власниками веб-сайтів і відповідно, постачальниками послуг хостинг. Запропонована редакція статті не дає можливості притягнути до відповідальності їх посадових осіб, а окремих норм, які передбачали б відповідальність за такі ж правопорушення за межами Кодексу України про адміністративні правопорушення, ні в чинному законодавстві, ні у законопроекті немає. Також у висновку Комітету зазначено, щовищевказані статті законопроекту створюють легальний механізм уникнення юридичних осіб від відповідальності.
Отже, позиція Комітету при розгляді Законопроекту № 4629 щодо внесення змін до КУпАП буде відома.
Таким чином, прийняття запропонованих у Законопроекті № 4629 змін до КУпАП у наведеній у Законопроекті № 4629 редакції свідчитиме про свідоме небажання виправити цей недолік.
Законопроектом № 4629 передбачено доповнення статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» термінами «веб-сайт» та «власник веб-сайту».
Так, відповідно до Законопроекту № 4629 «веб-сайт - цесукупність даних, доступ до яких здійснюється через адресу Інтернету, об’єднаних за навігацією» .
Виникають питання: що таке «навігація» і як цей термін розуміти ?
Можливо він запозичений з визначення терміну «веб-сайт», яке містяться у Вікіпедії. Відповідно до Вікіпедії « веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті ) — сукупність веб-сторінок , доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією» ( https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B1-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82).
При цьому не зрозуміло, навіщо визначати зміст одного терміну через інший термін, зміст якого можна розуміти по-різному. Тим більше, достатньо хоча б відкрити розділ веб-сайту Верховної Ради України www. rada . gov . ua «Термінологія законодавства», щоб побачити, що термін «веб-сайт» нормативно визначено , і що наявне визначення терміну «веб-сайт» є більш вдалим (не тільки на мою думку, а і на думку ІТ-спеціалістів).
Так, наприклад, визначення терміну «веб-сайт», наведене в абзаці 2 пункту 1.3. Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, відповідно до якого«веб-сайт - сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.».
Відповідно до Законопроекту № 4629 «власник веб-сайту – реєстрант доменного імені або інша особа, яка встановлює порядок і умови використання веб-сайту та (або) порядок розміщення на ньому інформації.».
Визначення терміну «власник веб-сайту» у Законопроекті № 4629 залишилось без змін у порівнянні із Законопроектом № 3353.
У зв’язку з цим зауваження аналогічні:
- порядок розміщення на веб-сайті інформації – це складова частина порядку та умов використання веб-сайту;
- існують веб-сайти, порядку та умов використання яких не існує.
Отже, визначення терміну «власник веб-сайту» також підлягає доопрацюванню з залученням спеціалістів у галузі інформаційних технологій.
Продовження слідує.
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 291
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 237
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 191
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 134
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 107
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
50822
-
Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
Думка 7998
-
Пітятка, між’яр’я і пес Патрон: як ми писали новий текст Євгенії Кузнєцової і що в ньому побачили
Життя 6893
-
Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
Технології 4933
-
Польща почала будувати завод 155-мм снарядів за 100 км від кордону з Україною – фото
Бізнес 4131
