У 2007 році в Україні було прийнято закон “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні”. Метою закону було сприяння надання кожній людині доступу до технологій, аби мати змогу використовувати їх для покращення свого життя. Згодом інші закони «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» 2012 та «Про цифровий порядок денний України» 2017 (Цифрова адженда України 2020), Концепції електронного урядування, електронної демократії та їх плани дій (схвалені наприкінці 2017) взяли курс на діджиталізацію країни. Одна із цілей адженди - це перехід від клаптикової інформатизації країни, зокрема на національному рівні. Це також дає імпульс переходу від точкового е-розвитку у містах та громадах України до всеохоплюючої цифровізації. Останнє означає, що місто чи громада матимуть змогу онлайн управляти своїми ресурсами та вмітимуть прогнозувати свій розвиток на основі даних. Якщо говорити про побудову цифрової країни Smart Ukraine за аналогією побудови Smart City, то такий комплексний підхід має включати:
1. Створення єдиної платформи управління країною
2. Електронні сервіси (реєстри громад, комунального майна, адрес, ГІС, Громадський бюджет, Сервіс петицій, Картка жителя та інші)
3. Дані з об’єктів громад (Internet of things)
4. Робота з даними (data engineering, data science and data analytics etc.)
5. Прогнозування та передбачення подій (business intelligence).
На сьогодні в Україні в громадах є різні електронні сервіси, але часто вони діють автономно один від одного. Тобто, не інтегруються між собою та не обмінюються інформацією. Особливо, це притаманно містам. Дослідження Центру розвитку інновацій, що отримало назву НБІТ, показало, що на місцевому рівні вже функціонує біля 400 ІТ-рішень, які часто дублюють один-одного, не є інтероперабельними, мають чимало нарікань та не мать стратегії е-розвитку. Відповідних кадрів на місцях теж зазвичай немає. Відтак міста не мають комплексного погляду на дані, якими вони володіють, а брак інформації є очевидною перешкодою у прийнятті ефективних рішень. Відповіддю на це питання може бути Єдина платформа з управління містом. Сьогодні така платформа вже діє у Києві, і дозволяє таким сервісами, як: реєстр громади, адресний реєстр, реєстр комунального майна, служба мера 1551, ГІС, Картка мешканця, електронна черга у дитячі садочки, реєстр пільговиків, реєстр реклами, сервіси е-демократії - Петиції, Громадський бюджет та інші взаємодіяти між собою та обмінюватися даними.
Цифровий паспорт громадянина Інше важливе питання, це формування цифрового паспорту мешканців громади. У першу чергу це стало можливо завдяки - сервісу електронної авторизації для мешканців - Kyiv ID. Такий сервіс - це фактично і є цифровий паспорт киянина. Мешканцям столиці достатньо авторизуватися у Кабінеті киянина лише один раз, використовуючи ЄЦП, BankID, MobileID, Facebook, Linkedin чи Google account, і користуватися усіма можливими послугами, що надає місто онлайн. Кияни за допомогою Kyiv ID можуть онлайн пропонувати та голосувати за проекти Громадського бюджету, проходити ідентифікацію при сплаті за комунальні послуги онлайн, отримати електронний квиток для міського транспорту та поповнювати свою Kyiv Smart Card, подати чи проголосувати за петицію, записатись до лікаря чи стати у чергу в дитячий садок онлайн, записатися на прийом до міської влади та інші послуги. Можливість отримувати послуги онлайн, дозволяє зберегти киянину одні з найважливіших ресурсів - час та енергію на отримання необхідних послуг. А тепер уявімо, що такий сервіс авторизації можна масштабувати до всеукраїнського рівня (назвемо його UkrID) та надати можливість для комфортної взаємодії українців та держави на національному масштабі. Кожен громадянин отримає свій особистий державний електронний кабінет - простір, де зібрана вся інформація, яка потрібна громадянину в одному місці. Хіба це не зручно?
Крім задач електронної ідентифікації громадян, такий сервіс виконує функції авторизації і всіх міських інформаційних систем (на рівні серверів). Це дозволяє громадянам керувати доступом до повних наборів даних.
Єдиний державний особистий кабінет громадянина
Якщо говорити у розрізі проблем, які може вирішити UkrID, то це, по-перше, розрізненість місць знаходження однієї і тієї ж інформації про людину. Наприклад, кабінети мешканця міста, дитини, водія, платника податку, тощо, і громадяни мають доступ до цих кабінетів. Зараз, аби отримати чи перевірити якусь інформацію необхідно відвідати кілька десятків сайтів чи зробити відповідно стільки запитів. Цікаво, чи є у державі хтось, хто знає всі існуючі кабінети? Проте така необхідність зникає, коли існує єдиний державний кабінет.
Один кабінет для доступу до всіх сервісів
Українці матимуть змогу з UkrID отримати доступ до різних послуг, які надає держава онлайн, швидко, без бюрократії, та постійно моніторити актуальність інформації. Сьогодні в Україні вже є національний ID, паспорт українця, але UkrID - це набагато більше, адже виконує функції не лише ідентифікації та аутентифікації а ще і “лінкує” певні дані, які необхідні громадянину.
Так, завдяки UkrID та Єдиному державному особистому кабінету громадянина з'являється технічна можливість зібрати для громадянина в одному місці в електронній формі такі дані:
- свідоцтво про народження;
- паспортні дані;
- військовий квиток (якщо є);
- ІПН;
- родинні зв'язки;
- дипломи та сертифікати;
- інформацію по замовленні електронні послуги;
- інформацію з державних та регіональних реєстрів;
- дані його реєстрації;
- трудовий стаж;
- дані про ФОП (з податкової);
- зворотній зв’язок з державою: референдуми, опитування, голосування, інформування;
- на які пільги громадян має право;
тощо.
Діалог між владою та громадянами Наступне питання, це відсутність повноцінного, взаємовигідного діалогу між владою та громадою і це є перешкодою до всебічного розвитку нашої країни. Сьогодні такий діалог можливо налагодити через сучасні технології. Якщо у нас є можливість використати технології на суспільне благо, то буде марнотратством не скористатися цією можливістю. UkrID - це такий інструмент та сервіс для українця від держави. Мета проекту - проінформувати жителя про те, які можливості у нього є та як він може вести діалог з державою та впливати на прийняття рішень, починаючи від звернень та закінчуючи пропозиціями проектів для законотворчості, голосуванням.
Мешканці країни не тільки матимуть змогу швидко та зручно отримувати адміністративні послуги, але і впливати та контролювати владу, а також отримувати від держави сповіщення, так само як і нотифікації на вашому телефоні. Але це не буде спам, а лише актуальна інформація, яка стосується громадянина: про можливі пільги, субсидії, перерахування зарплат, зміна релевантного законодавства, отримання усіх соціальних видів допомоги на один платіжний засіб. І це буде достовірне джерело інформації, а не чутки.
Можливості держави з UkrID
Українська влада матиме можливості приймати управлінські рішення для вирішення стратегічних завдань країни на основі достовірної інформації. Також у влади будуть дані про нагальні потреби громадян та можливість оперативно вирішувати невідкладні питання. З UkrID буде можливість вести електронний облік користування пільгами (компенсації на проїзд, ліки, дотації, тощо) та раціонально використовувати кошти держави. До прикладу, візьмемо Київ, тут є близько 800 тисяч пільговиків, і місто платило компенсації перевізнику щорічно за їх проїзд. Але ж без обліку використання пільгових проїздів місто не мало змоги визначити точну суму компенсації і оперувало розрахунковими цифрами. Зараз із введенням електронного квитка з прив'язкою до Kyiv ID для пільговиків, місто не буде витрачати зайвих коштів на компенсації перевізникам.
З UkrID громадяни України отримають єдину платформу з управління своєю цифровою ідентичністю, а влада матиме змогу задовольняти потреби громадян вчасно та приймати data-driven рішення.
У наступній статті, я поділюсь нашим баченням подальших кроків із розбудови SmartUkraine.
