Найкращі інвестиційні няні - незалежні суди і прозорі публічні фінанси
Що ж такого треба зробити Україні, щоб отримати наступні 600 млн євро від ЄС?
Тиждень тому Європейський Союз схвалив черговий транш надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро. Додайте до цієї суми 3.8 млрд євро, які Україна отримала з 2014 року по цій програмі, і вийде 5 млрд євро. Україна стане першою державою, яка не є членом ЄС, і при цьому отримає суму допомоги у такому розмірі. Але для цього українській владі потрібно виконати цілу низку умов.
Що ж такого треба зробити Україні, щоб отримати наступні 600 млн євро?
Зупинюсь лише на декількох політичних вимогах ЄС. Перша - провести сумнозвісну судову реформу, яка у нас не по зубах жодній владі. Тому ЄС взяв вже на себе роль «батога» і вимагає повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перезавантаження Вищої ради правосуддя шляхом створення Комісії з питань доброчесності. І все це обов’язково за участі міжнародних експертів. Я б пішов ще далі – надав би судовій гілці влади право законодавчої ініціативи.
Друге. Кабмін має ліквідувати податкову міліцію і створити натомість Бюро фінансових розслідувань, яке буде незалежним від будь-якої політичної сили чи гілки влади. Створити фінансову розвідку намагались і Порошенко, і Зеленський. Нічого не вийшло. Кожен з них намагався під себе сформувати орган, який займатиметься розслідуванням фінансових злочинів. Незалежний орган, яким мало би стати Національне бюро фінансової безпеки формату Порошенка, легко перетворювався у Бюро монополізації влади. Мотиви Порошенка були зрозумілі: хто ж хоче створити орган, який потім вийде на слід самого ж п’ятого президента, який за часи свого правління вивів з країни 4 млрд євро?
А от навіщо президенту Зеленському була спроба узурпації влади через створення підконтрольного йому Бюро фінансових розслідувань – незрозуміло. Створення органу, який займатиметься злочинами у сфері публічних фінансів, було програмним пунктом і кандидата в президенти Зеленського, і його партії «Слуга народу». Як відомо, Рада відхилила законопроект про створення Бюро у тій редакції, коли б воно підпорядковувалось Міністерству фінансів, а не Президенту, як планували спочатку. Самі слуги народу зазначали, що на прийняття законопроекту не вистачило політичної волі. В спробах обох президентів прослідковується один і той же мотив – створити не самостійний, а кишеньковий орган.
Податкова міліція давно себе вичерпала. І нам точно потрібна фінансова розвідка, тому що з 2014 року, коли влада оголосила курс на реформи, у напрямку боротьби з розкраданням публічних фінансів нічого зроблено не було. Створення Бюро було не лише вимогою МВФ, а й вимогою суспільства. Тепер цього вимагає і Європейський Союз. І коли окремі політичні спекулянти починають розводити «плач Ярославни», що Україна не потрібна ЄС, що нас там ніхто не чекає, то я хочу усім їм категорично заперечити. Той розмір допомоги, яку нам надає ЄС, і висування вимог реформування судової системи, ліквідація податкової міліції, реформа податкової та митної служб свідчать про те, що Європейському Союзу потрібна некорумпована Україна з незалежними судами і прозорою системою публічних фінансів. Скільки вже кошти громадян ЄС можуть розкрадатись по корупційних кишенях місцевих злочинців? Отже, якщо уряд зацікавлений отримати макрофінансову допомогу у повному обсязі, то до кінця року він має хоча би у першому читанні прийняти законопроект про створення Бюро фінансових розслідувань. Тож слідкуймо за руками президента та депутатів монобільшості.
І найголовніше. Створити інвестиційний клімат в країні можна не за допомогою інвестиційних нянь. Найкращими інвестиційними нянями для інвесторів в Україні стануть лише незалежні суди та прозора система публічних фінансів.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 752
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 542
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 199
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 62900
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
32057
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 15684
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12887
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 10377