Топ-6 помилок соціальних підприємців і як їх уникнути

Соціальне підприємництво в Україні сьогодні знаходиться на стику філантропії та бізнесу. Суб'єктам соціального бізнесу важливо зрозуміти, як правильно ставити перед собою завдання, планувати майбутнє компанії і як залучати професіоналів у свою команду. 

За 5 років існування Української соціальної академії через наші програми розвитку пройшли десятки стартапів і соціальних підприємств. Досвід показує, що українські підприємці, як і більшість соціальних бізнесменів у всьому світі, стикаються зі схожими проблемами. 

Проблема № 1. Думати, що ти знаєш, що їм потрібно

Дуже часто в соціальне підприємництво людей приводять проблеми, з якими зіткнулися або вони самі, або їхні знайомі й друзі. Наприклад, хтось із членів сім'ї потрапив в аварію та опинився в інвалідному візку, тому народилася ідея розвивати доступне середовище. Або батьки стикаються з проблемою влаштувати особливу дитину в дитячий садок і, як наслідок, відкривають спеціальні коригувальні групи. У цих випадках підприємець вже знає про потреби цільової аудиторії не з чуток, і з більшою ймовірністю запропонує грамотне рішення. Інша справа, якщо соціальний бізнес з'являється з ідеї допомогти певній групі людей, але підприємець до кінця не розуміє, чим вони живуть, не занурився в їх проблеми. 

Наприклад, той, хто не працював з людьми з інвалідністю, вирішує додати соціальної місії у свій проєкт та надати цим людям робочі місця. Але часто буває, що суть проблеми полягає не у відсутності трудових місць для людей з інвалідністю, а в тому, що їм необхідно додаткове навчання та опрацювання мотивації. 

Щоб уникнути першої найважливішої помилки ми рекомендуємо задати собі наступні питання:

У чому суть проблеми та де її джерела?

Скільки людей мають цю проблему? Порахувати кількість тих, кому ви хочете допомогти своїм проєктом;

Хто і як сьогодні її вирішує у вашому регіоні та світі. 

Понад 90% стартапів закриваються, так і не дійшовши до точки беззбитковості. Нездійснений бізнесмен залишається з почуттям розчарування, шкодує про втрачений час і рахує грошові втрати. Особливо прикро, якщо ідея бізнесу виникла з бажання розв'язати соціальну проблему і тим самим зробити світ кращим. Як же убезпечити себе від тих рифів, які неминучі на етапі започаткування власної справи? І чи можна взагалі оминути ті самі граблі, які, ймовірно, вже не раз пройдені іншими? 

Зрозуміти, чи «працює» ваше рішення, не так складно. Варто зробити два важливих кроки: протестувати міні-версію свого продукту / послуги на аудиторії благоотримувачів та оцінити, наскільки продукт або послуга вплинули на обраних людей. За допомогою збору зворотнього зв'язку і спостереження ви зможете зрозуміти, чи був ефект і який саме. 

Проблема № 2. Сподіватися, що твій проєкт унікальний і врятує світ

Якщо не аналізувати ринок і не стежити за активністю інших гравців, то через певний час можна виявити, що конкуренти переманили клієнтів, а у вашого колись унікального проєкту немає ресурсів, щоб працювати на випередження. Класична помилка соціального стартапера – намагатися врятувати весь світ одразу, орієнтуючись на кількість благоотримувачів, або розробляючи одночасно багато напрямків. Наприклад, робити одночасно інклюзивний дитячий садок або школу, сайт-портал для батьків дітей з інвалідністю. Досвід показує, що правильний підхід – це фокусуватися і поступово йти вперед, починати з малого, тестувати ідеї. 

Проблема № 3. Вважати, що тобі всі винні

Просто тому, що ти робиш добру справу, держава повинна дати безкоштовний майданчик, ЗМІ повинні публікувати статті про тебе на перших сторінках. Це поширена помилка соціальних підприємців. Експерти радять ставитися до всіх своїх стейкхолдерів як до партнерів: вміти аргументовано показати користь і вигоду від вашого спільного проєкту саме для них, вказати на «болі», які ви можете вирішити.

Наприклад, ви можете запропонувати хорошу PR-історію або звернути увагу на те, що залучення співробітників партнера у волонтерську діяльність підвищує лояльність до роботодавця та позитивно впливає на hr-бренд. 

Проблема № 4. Вважати, що твій продукт куплять заради соціальної місії

Не куплять. Точніше, дійсно можуть купити «заради доброї справи», але один раз. Якщо ж ви хочете мати постійних клієнтів, створивши потік продажів, то потрібно виробляти ту продукцію, яка має цінність без прив'язки до соціальної місії. Дуже часто з такою проблемою стикаються власники інклюзивних майстерень. В результаті цієї помилки на ярмарках і прилавках благодійних магазинів з'являється нікому не потрібна продукція.

Щоб уникнути "даремної" роботи, ми рекомендуємо завжди попередньо тестувати елементи бізнес-моделі (клієнти, ціннісну пропозицію, канали та інше). Не забудьте поставити собі наступні питання:

Хто готовий платити за продукт / послугу (особливо, якщо клієнт ≠ благоотримувач)?

Яка у вас ціннісна пропозиція і як вона досягає клієнта?

Які дії, партнери та ресурси вам необхідні, щоб реалізувати цю цінність?

Які у вас при цьому доходи та витрати? 

Проблема № 5. Все робити самотужки

Соціальний проєкт дуже часто будується на зусиллях та альтруїзмі однієї людини. Коли бізнес розвивається, підприємець стикається з проблемою делегування, боїться передати своє дітище в чужі руки. Секрет тут простий – потрібна команда і партнери, щоб обговорювати, придумувати та мати здорову критику. В ідеалі підприємець повинен бути настільки впевнений у своїх людях і вибудуваній системі роботи, що може спокійно відійти в сторону і просто спостерігати за злагодженою роботою команди.

Для аналізу поточної ситуації періодично задавайте собі питання:

Скільки людей у ​​вашій команді?

Які навички та знання присутні, а яких бракує?

Як розподілені ролі?

На яких умовах співробітники залучені в проєкт: (не) повний робочий день, в штаті / контракт / волонтер ...?

Проблема № 6. Не звертати увагу на гроші

Багато соціальних підприємців приділяють всю увагу соціальному внеску, не звертаючи уваги на фінанси проєкту. Правда в тому, що насправді їх проєкт не підприємницький, а скоріше соціальний або волонтерський. Або не вміють, або не хочуть, а іноді вважають, що гроші – це зло. Таке мислення, на жаль, властиве більшості соціальних підприємців. Займаючись корисною справою, вони водночас упевнені, що соромно брати гроші з тих самих молодих мам та батьків дітей з інвалідністю. Тому вони не вкладаються в розвиток своїх бізнес-компетенцій, не замислюються про те, як зробити проєкт прибутковим, а значить стійким.

 При цьому важливо, що якщо немає постійного доходу, то немає і системної допомоги, а соціальний внесок буде не таким істотним, яким міг би бути. Якщо в проєкті немає грошей, то немає можливості залучити сильних фахівців. Ви змушені вдаватися до допомоги волонтерів, яких потрібно кожен раз заново навчати без гарантії, що вони не передумають вам допомагати. До того ж, будь-яка робота, включно з працею соціального підприємця, повинна бути гідно оплачена – інакше не уникнути вигорання і розчарування. 

Для тих проєктів, які хочуть вийти на новий рівень і стати фінансово стабільними, існують спеціальні акселераційні програми, спрямовані на формування підприємницького мислення, зміни ставлення до власного проєкту і розвиток бізнес-компетенцій. Потрапити в такі проєкти можна, як правило, на конкурсній основі.

Наприклад, кожного року Українська соціальна академія проводить програми навчання та розвитку для соціальних підприємців. Мета програми – допомогти людям втілити їх ідеї соціальних змін у бізнес, що стабільно зростає, за допомогою освітніх курсів і менторів, котрі діляться здобутим у бізнесі досвідом. Подібні програми розвитку розробляються з урахуванням специфіки соціального підприємництва на стику бізнесу й філантропії. Важливим елементом програм розвитку є створення професійного середовища, що об'єднує успішних підприємців, стартаперів та експертів.

Одним з елементів освітньої частини програми є професійне наставництво та консультації з боку представників малого та середнього бізнесу. Вони на волонтерських засадах діляться своєю експертизою і знаннями в таких галузях, як маркетинг, продажі, бізнес-планування, юридичні та фінансові питання. Після проходження програми розвитку її учасники беруть участь в конкурсі за безповоротні інвестиції. Було б бажання, а можливості для розвитку завжди знайдуться. 

Запускати свій соціально значущий підприємницький проєкт непросто. Створювати свій бізнес – це як летіти в космос. У будь-який момент може щось відвалитися, не спрацювати або вибухнути. Але якщо ти все-таки долетів, то нагорода – це і дивовижні види Землі, і всенародне визнання.