Обережно, фейки. Борімося – поборемо!
В умовах боротьби з пандемією COVID-19 особливо небезпечна дезінформація стосовно вакцинації.
Під час пандемії COVID-19 загрозу для здоров’я людства та бізнесу економічно вразливих галузей (туризм, сфера розваг, освітні послуги та ін.) становлять:
• психологічний тиск неправдивої інформації;
• неоднозначні формулювання та помилки;
• навмисно розповсюджені фейки.
При обговоренні вакцини «Sputnik V» фейки висвітлюються у позитивному ключі:
• про готовність РФ організувати виробництво в Україні;
• відмова від «Sputnik V» – свідоме вбивство українців/ок;
• що незважаючи на вигідну ціну, корупційні схеми змушують купувати дорожчі вакцини.
Коли йдеться про вакцину «Pfizer», фейки формують негативне ставлення:
• винахідник вакцини сам не щеплювався нею через побічні ефекти;
• попередження у секретних чатах від лікарів про шкідливість вакцини;
• вакцинація лікарів у США – примусова.
Це впливає на настрої суспільства і низькі темпи вакцинації в Україні, яка належить до групи тих країн Європи, де розповсюдження вірусу відбувається найшвидше.
Однією з головних проблем, що перешкоджає щепленню, є недостатня комунікація влади із громадян(к)ами щодо підвищення його значення. На початку вакцинації вдалим кроком було щеплення у прямому етері перших осіб держави із широким висвітленням у ЗМІ, проте ця стратегія комунікації не отримала достатньої ефективності.
Побудова правильної комунікаційної стратегії, що включає широке висвітлення даних досліджень, результати яких носять позитивний характер, може допомогти переконати людей у важливості вакцинації якісними вакцинами Наприклад, інформація щодо результатів опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Ставлення до вакцинації від COVID-19», проведеного в березні 2021 року дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), 63% респондентів/ок за можливості хотіли би безоплатно щепитися від COVID-19, з них 31% – тільки певною вакциною. З людей від 60 років – 71% згодні безоплатно щепитися від COVID-19. Та все ж 34% населення не виявляють довіри до вакцинації, а 3% – ще не визначились.
Це не фейк, а публічна відкрита інформація, що міститься на офіційному сайті ЮНІСЕФ в Україні.
То як же розпізнавати фейки?
За змістом:
• назва статті вводить в оману щодо її змісту;
• клікбейтний заголовок;
• орфографічні помилки, граматичні помилки або дивні макети сторінок;
• реклама, що містить тривожні образи, або згадки знаменитостей із клікбейтами;
• агресивність розміщення оголошень – спливаючі вікна, що відволікають;
• перебільшені твердження, емоційно навантажені розділи (презирства, обурення, злоби чи огиди);
• логічні помилки, порушення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення, непослідовність висновків;
• зображення та відео неякісні;
• неоднозначні посилання, змінені дати подій.
За метою:
• реклами більше, ніж новин;
• деталі та тон історії не стільки інформативні, скільки просто для розваги;
• можна перевірити співвідношення реакцій та репостів у соцмережах (репостів більше, ніж лайків – накрутка).
За перевіреністю джерела:
• зображення та відео не датовані або не належать перевіреному акаунту чи особі;
• дані, що вказують на автора/ку, не можна перевірити на справжність;
• джерело відоме пародіями, недостовірне.
За відповідністю цитат:
• експерт(к)и не підтверджують справжність своїх слів у цитатах;
• відсутні цитати організацій чи науковиць/ів для підтвердження змісту статті.
Будьте уважними, захищайте себе та інших від фейків і дезінформації.
Посилання на опитування "Ставлення до вакцинації від COVID-19"
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 103
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 12397
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5313
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4905
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4814
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 4691