Україна інноваційна: як здобути квиток до енергетичної "Ліги чемпіонів"
Сучасний світ змінюють інновації. Якісні, стрімкі, часом зухвалі й шокуючі. Інноваційні тренди вимагають радикальних трансформацій.

Сучасний світ змінюють інновації. Якісні, стрімкі, часом зухвалі й шокуючі. Інноваційні тренди вимагають радикальних трансформацій. На усіх рівнях і в будь-яких галузях. Лише так можна зламати усталені технології і змінити природу процесів і явищ. Час між прийняттям таких рішень і реалізацією вже не вимірюється десятиріччями, як було колись.
Кілька промовистих прикладів. У 2017-му компанія VOLVO оголосила про припинення за два роки виробництва автівок із бензиновими двигунами. Це рішення – вже реальність. Тютюновий гігант PMI заявив про можливість швидкого переходу на бездимні продукти і завершення ери традиційних цигарок. Ілон Маск запускає супутники «Starlink», які за рік-два забезпечать світ глобальною інтернет-мережею.
Україна, щоб наблизитися до цих трендів, мусить вдатися до інноваційного прориву. Нашу технологічну відсталість варто розглядати як позиційну перевагу. Тож замість консервації в країні пострадянських технологій, можемо спробувати відштовхуватися і виплисти за буйки…
Вітчизняна енергетика – галузь, яка конче потребує інновацій. Більшість її об’єктів спроектовані за технологіями 60-х років минулого століття. Зношеність обладнання сягає 70-80%. Без радикальних змін цей чинник невдовзі стане критичним для розвитку країни. У цьому випадку кроком до радикальних змін є побудова інноваційної інфраструктури в енергетиці.
Прогнозуючи майбутній розвиток галузі, мусимо спиратися на індикатори провідних світових центрів. Міжнародне енергетичне агентство та Bloomberg New Energy Finance називають три основні платформи: декарбонізація, децентралізація і діджиталізація. Вони спрямовані на досягнення екологічності, конкурентності та перехід на інтернет-комунікації. Поза сумнівами технології Big Data, Blockchain, Energy Storage найближчим часом перетворять світову енергетику на автоматизовані системи зі smart-виробництва, транспортування, розподілу та постачання електроенергії.
Експерти Bloomberg NEF дійшли висновків, що до 2040-го світовий ринок систем накопичення зросте до 1 ТВт потужності та до 1 ТВт/год ємності. Це буде точка самодостатності світової енергетичної системи. А вже до 2030-го вартість систем накопичення скоротиться більше ніж удвічі.
Ці тенденції вказують Україні шляхи розвитку. Адже можливості з накопичення, акумулювання та зберігання енергії – вже реальність, що докорінно змінює компетенції світових енергосистем, виховує новий тип споживача, здатного керувати власними енерговитратами.
Для нашої країни врахування цих та інших трендів означатиме завершення ери тотальної залежності від вугілля і газу, запровадження конкурентного цінового середовища, стимулювання технологічного розвитку в інших галузях.
На законодавчому рівні потрібно починати з запровадження механізмів акумулювання енергії. Це крок до ліквідації дефіциту регулюючих потужностей і вирівнювання графіків навантаження в об’єднаній енергосистемі.
Доцільно передбачити наявність накопичувачів на кожній стадії ринку електроенергії, визначити особливості їх функціонування на всіх об’єктах генерації. Це сприятиме доступності зеленої енергетики, яка сьогодні гальмується технологічним дисбалансом.
Розвиток систем накопичення варто розглядати як чинник надійності та безпеки енергосистеми. А держава повинна подбати про стимули для забезпечення нових резервних потужностей. Стратегічна мета цих змін – справедливі ціни, незалежність від енергетичних і природних монополій, створення активних споживачів та мережевого суспільства. Фактично це вікно можливостей для високотехнологічного середнього і малого бізнесу.
Для звичайного споживача, зрештою, це означатиме легкість приєднання до мереж, досконалість сервісу, зменшення рахунків, оптимізацію у споживанні енергії за рахунок управління власним попитом. А для України нова політика стане вхідним квитком до клубу країн енергетичної прем’єр-ліги.
- Оскарження запобіжного заходу тримання під вартою : кут охорони п'ятого Президента України Лариса Криворучко вчора о 23:48
- Чому алюміній і мідь стають новим стратегічним ресурсом? Ксенія Оринчак вчора о 18:13
- "Скандал" довкола підручника з історії, або чому в наш час важливе критичне мислення Віктор Круглов вчора о 17:57
- В пошуках щастя. Частина третя: Щастя і світ Алла Заднепровська вчора о 14:39
- Міжнародний бізнес в Росії: повернення чи відновлення роботи? Наталія Рибалко вчора о 14:30
- Договір до енергетичної хартії: що потрібно знати трейдерам в енергетиці Ростислав Никітенко вчора о 10:52
- The Telegraph: Україна може зіткнутись з жорстким ультиматумом Трампа Георгій Тука вчора о 10:33
- Юридичний чекап бізнесу Сергій Пагер 06.04.2025 22:29
- Хто і за що торгується: надра України і ставка на "гаранта схеми" Валерій Карпунцов 06.04.2025 19:16
- Как оспорить административный штраф ТЦК за неявку по повестке Віра Тарасенко 05.04.2025 11:52
- І знову про відродження та сталий розвиток України Вільям Задорський 04.04.2025 19:06
- Що допомагає вистояти в нестабільні часи: де знайти опори? Інна Бєлянська 04.04.2025 16:39
- Перемога на полі бою: основа для реального миру Дмитро Пульмановський 04.04.2025 16:09
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у зв'язку з її невикористанням Ганна Палагицька 04.04.2025 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 03.04.2025 18:27
-
Залишають "мішені" на тілі і переносять не тільки хворобу Лайма: що треба знати про кліщів
Життя 11895
-
Весняні тренди у фарбуванні волосся: які відтінки будуть у моді та що замінить біляве мелірування
Життя 11715
-
Ferrexpo зупинило виробничу лінію через припинення відшкодування ПДВ
Бізнес 5195
-
Зеленський підписав закон про добросовісного набувача: петиція противників не спрацювала
Бізнес 4193
-
Тарифи Трампа і Саудівська Аравія обвалили ціни на нафту до чотирирічного мінімуму
Бізнес 3833