Україна на високому рівні організувала презентацію плану відновлення. Всі висловились про недопустимість розкрадання коштів. Тож чи є рецепт запобігання?
Передісторія
Вадим Мельник - голова нещодавно створеного Бюро економічної безпеки (БЕБ) - органу, який мав стати незалежним і демілітаризованим, з фокусом на аналітичних функціях, щоб не допустити перетворення податкової міліції лише в нову форму з тими ж репресивними та корупційними задачами. Про це, принаймні, дуже мріяв бізнес.
Проте, перші ж кроки зі створення БЕБ та обрання його голови посіяли значні сумніви щодо можливості цього органу працювати не за калькою податкової міліції, оскільки ще до завершення конкурсу на посаду Голови БЕБ вже було відомо хто стане переможцем.
Вчорашнім своїм виступом Вадим Мельник лише підтвердив небажання БЕБу працювати на запобігання правопорушенням у фінансовій сфері, здійсненому на основі ґрунтовної аналітичної діяльності, з метою надання конкретних пропозицій щоби унеможливити сам факт розкрадання коштів.
Зокрема, у своєму інтерв'ю Мельник з акцентом на розкрадання міжнародної допомоги партнерів замість механізму запобігання такого явища запропонував боротися вже з наслідками; але й така боротьба викликає певні побоювання та сумніви.
Що відбулося?
У зазначеному інтерв'ю голова БЕБ оголосив про спільну ініціативу з МВС та іншими державними органами встановити кримінальну відповідальність за розкрадання коштів міжнародних партнерів. Попередньо свою пропозицію Вадим Мельник сформулював так: “спричинення шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу та міжнародних партнерів”. “Відповідальність за цією статтею буде передбачати як за незаконне отримання міжнародної допомоги, так і незаконне її витрачання”, - наголосив пан Мельник.
Як бачимо, керівник БЕБу винайшов власне ноу-хау протидії злочинності: у той час, коли європейці ставлять на перше місце усунення умов для розкрадань (запровадження прозорості, участі громадськості, ефективний контроль тощо), новостворений орган пропонує дозволити красти, а вже потім саджати, але напевно, не всіх.
Які ризики такої норми?
Політичний тиск.
У випадку ухвалення, виходячи з філософії нової норми, відповідати за “спричинення шкоди” будуть усі отримувачі коштів від ЄС та інших міжнародних партнерів: чиновники, посадовці органів місцевого самоврядування, громадські об'єднання, бізнес та і громадяни. При чому, жодної згадки про отримання таких коштів за планом відновлення України немає, то взагалі будь-яка допомога може бути під прицілом БЕБ (наприклад, грант на ведення бізнесу тощо).
А враховуючи, що на законодавчому рівні не існує розуміння того, що ж вважати спричиненням шкоди економічним інтересам ЄС та міжнародних партнерів, то широта фантазії для початку досудового розслідування необмежена.
Такі справи можливо буде ініціювати відносно будь-кого, хто не дуже сподобається своїми політичними поглядами, діяльністю чи висловлюваннями.
Наприклад, будь-якого міського голову можливо буде запідозрити у вчиненні цього злочину, оскільки порядок витрачання наданої на відновлення міста коштів абсолютно не регламентований в національному законодавстві.
Можливість розкрадати ніхто не відміняв
Інститут законодавчих ідей вже деякий час працює над питанням ефективного механізму розкраданням коштів під час відновлення України, який би став дієвою перешкодою на шляху недоброчесних отримувачів.
На міжнародній конференції щодо відновлення України (04-05 липня цього року в м. Лугано, Швейцарія) неодноразово наголошувалось на питанні прозорості, підзвітності процесу розпорядження коштами як запобіжника розкраданням.
Однак, станом на сьогодні в правовому полі України відсутній механізм витрачання коштів у поствоєнний період; існуючі ж правила не забезпечують ані участі громадськості, ані належного контролю.
У таких умовах, без запровадження прозорого та зрозумілого механізму витрачання коштів, ми фактично залишаємо негласну можливість розкрадати ці кошти за різними схемами та у різні способи.
Все це може призвести лише до одного: незручних отримувачів коштів будуть кошмарити кримінальними провадженнями, а тих, хто вкрав та згоден поділитись, будуть просто не помічати. Така схема, нажаль, нам всім знайома з досвіду діяльності не лише податкової міліції.
Висновок:
- запобігання можливості розкрадання коштів для відновлення України - першочергове та найголовніше, оскільки дозволить ці кошти витрачати на необхідні проєкти;
- встановлення кримінальної відповідальності за це - необхідна, але все ж вторинна історія, яка може мати місце лише після запровадження ефективних механізмів прозорості та підзвітності використання коштів міжнародних партнерів. Ще ніколи введення кримінальної відповідальності не було запобіжником для вчинення злочинів;
- важливо напрацювати цілісний механізм: від запобігання до покарання; жодна з цих частин самостійно не вбереже кошти міжнародних партнерів від розкрадання.
До того ж формулювання такої норми кримінального закону не має трактуватись широко та незрозуміло, а кількість потенційних суб'єктів, які можуть вчинити такий злочин, має бути конкретизованою та виключною.
Отож, у совосполученні “вкрасти не можна зберегти” кожен має сам розставити знаки пунктуації.
