Війна росії проти України - це війна світоглядів, смислів та цивілізацій. Чи буде перемога?
8 років поспіль росія нахабно брехала, перекручувала факти нашої дійсності, і як результат – створила паралельний світ, в якому рівність, права, міжнародні зобов'язання, життя людей, повага до незалежності держав – девальвовані, навіть дещо сприймаються як атавізм.
Світ покірно мовчав, сором'язливо вводячи якісь обмеження, граючись з терористом у демократію.
Свобода – це рабство; війна – це мир; корупція – це спосіб заробітку; мирні люди – слабаки. Все це є наративом сьогоднішньої росії.
24 лютого Україна відчула на собі наслідки цих років безглуздя та безкарності. Війна об'єднала українську націю як ніколи: навіть ті, хто дуже лояльно ставився до росіян та їхнього способу життя прийшли до однозначного твердження – вбивці.
Українська нація (не національність, це важливо) показала свою могутність та незворотність від європейських цінностей.
І треба нарешті всьому світові зрозуміти, що зараз триває війна цивілізацій і світоглядів. Україна в силу географічного розташування перебуває на передовій цієї війни, мужньо та самовіддано захищаючи себе, території та загальнолюдські цінності.
Світова спільнота досі продовжує жити за правилами мирного часу, знову намагається не помічати всього жаху, який творить окупант на території мирної країни в центрі Європи.
Ми вже чуємо про неготовність надати Україні статус кандидата в члени ЄС, припинення купівлі газу та нафтопродуктів у росії. Санкції, які було введено, виявилось можливим обійти. Найбільші ж банки не зазнали жодних обмежень.
Світ спокійно споглядає масові вбивства мирних людей, дітей та вагітних жінок, розповідаючи про якусь єдність. Вони впевнені в тому, що запроваджені санкції знищать росію, але смію не погодитись.
Населення цієї країни вже більше 20 років перебуває в стані рабства, вони сприйняли ці правила життя. Вони вже більше 8 років свято вірять в пропаганду їхніх пропагандиських рупорів, вони готові витримати будь-які обмеження заради їхнього президента, оскільки й до цього не особливо заможньо та комфортно жили.
Віра в результат обмежень для населення – марні!
Намагання донести до них правду про вбивства в Україні – марні!
Віра в масовий бунт зі зміною влади – марні!
Російське населення не пробачить владі лише одне – програш у війні з Україною!
Тільки це змусить їх вийти на протистояння з владою, лише ця історія здатна змінити режим путіна.
Зміна путінського режиму - це істинна перемога, все інше - лише стримування агресора, напівміри.
Прохання української нації про закриття неба – це не від страху чи боягузтва, і точно не від бажання втягнути НАТО у війну!
Наземний наступ ніколи не буде успішним, проте вже зрозуміло, що авіація та артилерія – це найголовніша зброя окупанта. Після масових фізичних втрат вони переходять до безконтактного знищення України.
Вони зрозуміли, що загарбати українську націю не зможуть, бо у нас кожен готовий на все задля збереження свободи!
Їхня нова мета – поступове фізичне знищення України, тобто геноцид.
НАТО ж знову вдає, що не розуміє важливості захисту України у війні цивілізацій, добра проти зла. Вони просто обмежуються якимись співчуттями, які нам не потрібні, якимись санкціями, які не призведуть до бажаного результату без перемоги України.
Зараз війна перетворюється на затяжний процес. І це є дуже небезпечним, оскільки світ перебуватиме в перманентному стані війни, ніхто не зможе жити так, як до 24 лютого! Межі між добром та злом будуть поступово розмиватись у свідомості людей.
Саме тому Україна має перемогти в найкоротші строки, інакше програє весь світ – він програє і матеріально, і ціннісно, що небезпечніше першого. Мета путіна – утвердження авторитаризму в світі буде досягнутою через сумніви самих європейців в дієздатності їхньої влади.
Закриття неба – це єдиний можливий крок світу задля перемоги у війні світоглядів добра та ненависті. Активна протидія Росії будь-якими засобами та згуртованість світу – ключ до мирного існування та осиновий клинок в саме серце путінського режиму!
Україна – це форпост, який ніколи не здасться, не програє, не прогнеться! Нам лише потрібна допомога.
Світе, не бійся, не благай, не плач! Ти лише побачив фото жахіття, ми ж у цьому живемо.
