Опубліковано Закон "Про державну реєстрацію геномної інформації людини"

Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері відбору та дослідження біологічного матеріалу, обробки геномної інформації людини, ведення Електронного реєстру геномної інформації людини, що здійснюється з метою державної реєстрації геномної інформації людини в Україні. 

Отже, реєстрація геномної інформації проводитиметься з метою: 

1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 

2) розшуку осіб, які зникли безвісти; 

3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла; 

4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. 

В Україні проводитимуться обов'язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації. 

Державна реєстрація геномної інформації полягає у внесенні до Електронного реєстру відомостей про генетичні ознаки людини та визначених Законом знеособлених персональних даних про особу. 

Відомості, що містяться в Електронному реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають оприлюдненню. 

Держателем Електронного реєстру є Міністерство внутрішніх справ. Електронний реєстр є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС. 

Обов'язковій реєстрації підлягає геномна інформація: 

1) осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду; 

2) осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння або злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру; 

3) осіб, засуджених за вчинення умисних злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; 

4) установлена з біологічного матеріалу, отриманого під час проведення слідчих (розшукових) дій відповідно до Кримінального процесуального кодексу, та неідентифікована; 

5) невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615 Кримінального процесуального кодексу;

6) встановлена з раніше відібраних біологічних зразків осіб, зниклих безвісти, або біологічного матеріалу з особистих речей осіб, зниклих безвісти, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615 Кримінального процесуального кодексу; 

7) осіб, які не здатні через стан здоров'я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.  

Право на добровільну державну реєстрацію геномної інформації мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства. 

Хочу зазначити, що добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на платній основі, крім реєстрації геномної інформації осіб, зазначених у частині шостій статті 6 Закону. 

Закон України "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (тобто 6 листопада 2022 року), та вводиться в дію через 3 місяці з дня набрання ним чинності, крім пункту 3 частини першої статті 5 Закону, який набирає чинності через один рік з дня введення в дію цього Закону, та пункту 2 статті 21, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.