Як стати донором органів після смерті?

2 роки тому був прийнятий попереднім скликанням Верховної Ради, Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» спростив процедуру донорства, але за цей час людей що надали згоду досі менше ніж 100. 

І це в тих реаліях коли щороку в нашій державі більше як 5000 людей очікують на трансплантацію, що може врятувати їх життя. 

Схоже що проблема тут постає не стільки в законодавстві, скільки в рівні розвитку колективної свідомості, адже в більш розвинених країнах ситуація з донорством органів виглядає зовсім інакше.

Наприклад, в Сполучених Штатах, за даними уряду, щорічно операції з трансплантації рятують понад 28 тис. життів, так лише за 2020 рік дана процедура подарувала майбутнє більше ніж 39 тисячам громадян. Зараз в листі очікування в Штатах понад 107 тис. людей, а кількість охочих бути донором перевищує 165 млн, але лише 3-є з 1000 помирають таким чином, щоб органи були придатні для пересадки. Подібні дані свідчать про високий рівень суспільної відповідальності та культури громадян.

В Україні, як і в США, теж діє презумпція незгоди, щоправда цифри кардинально відрізняються. За минулий рік в Україні проведено всього 118 трансплантацій органів, а зі списку очікування кожного року близько 70% помирають так і не дочекавшись своєї черги.

Історія навколо ситуації з жінкою, чиї органи дали другий шанс іншим людям, надихнула мене заповнити згоду та передати мої органи після смерті, дійсно тим хто цього потребує. 

Статистика запевняє нас в тому, що один такий донор в середньому здатен врятувати життя 8-ми людям. Хоча в фільмі «Сім душ» Вілл Сміт зміг врятувати лише 7. І це в країні, де згідно з даними Національної поліції України у 2020 році сталося 26 140 ДТП з загиблими та/або травмованими особами. 

Нещодавно утворений урядом «Український центр трансплант-координації» покликаний забезпечити організаційно-методичну роботу та координацію закладів охорони здоров’я у напрямку трансплантології, повідомляв про залучення 148 трансплант-координаторів, яких за даними МОЗ повинно бути не менше 500 спеціалістів, а охочих посмертно стати донором органів поки не забезпечують навіть мінімальних потреб в країні, хоча сама процедура виглядає зовсім нескладно. 

Достатньо просто заповнити згоду та передати її своєму трансплант-координатору.

Позитивний український досвід діджиталізації дає впевненість в тому, що з запуском функції надання згоди на донорство органів через додаток «Дія», це ще більше спростить процедуру, а отже зросте кількість донорів і відповідно врятованих життів.

І пам'ятайте найголовніше: донори не помирають, донори живуть вічно.

Правда в інших людях.