Кінцевий бенефіціарний власник та громсектор. Останній бій. Вирішальний

Пафосна назва? Чи не так? Ну, а як по іншому це назвати, що зараз відбувається? Таке відчуття, що громадськість так набридла владі в особі окремих осіб, що вони вирішили здолати нас, використавши проти нас нашу ж зброю. Ми ж кричимо про корупцію, ось і антикорупційне законодавство може стати тією нищівною зброєю проти нас. І саме болюче в цьому те, що це зроблять і нашими руками.

Чули, що вигодовують великих щурів канібалів, щоб вони знищували малих гризунів? Оце воно. Щури канібали вже готові, вони все зроблять. А у справжніх ворогів громсектору руки залишаться чистими. Про що я? Про великі громадські організації, які чомусь в один голос почали вимагати від неприбуткових організацій подачу відомостей ПРО НАЯВНІСТЬ (?) кінцевих бенефіціарних власників. На жаль, представникам низових організацій дуже складно не піддатись цьому тиску.

Із одного боку авторитетні організації, які мають відповідні ресурсі: матеріальні, інформаційні, а із іншого боку — логика та бажання вижити.

Що оберете Ви? Стрибати та втратити статус неприбутковості чи залишитись в громсекторі боротись і далі?

ДАВАЙТЕ СПРОБУЄМО РАЗОМ ПОБОРОТИСЬ? ЩЕ РАЗ...

Що таке КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КБВ). Для розуміння терміну заглянемо у його історію.

Цікава стаття на сайті ДФС України каже нам, що: “в жовтні 2014 року до законодавства введено поняття «кінцевий вигодоодержувач підприємства», яке потім законодавець перейменував у термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи».

Заглядаємо далі: “3) У Кодексі України про адміністративні правопорушення в абзаці першому частини п’ятої статті 166-11 слова "вигодоодержувача (вигодоодержувачів)" замінити словами "кінцевого бенефіціарного власника (контролера)"; У статті 64-1 Господарського кодексу України: у назві та тексті статті слово "вигодоодержувач" в усіх відмінках замінити словами "бенефіціарний власник (контролер)" у відповідному відмінку; У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" : 2) у тексті Закону слова "кінцевий вигодоодержувач" в усіх відмінках і числах замінити словами "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" у відповідному відмінку і числі.” ” (ЗУ від 12 лютого 2015 року № 198-VIII)

Тепер забуваємо сучасний красивий термін БЕНЕФІАРНИЙ ВЛАСНИК та просто кажемо ВИГОДООДЕРЖУВАЧ. Так зрозуміліше? Чи тут є мова про ваших членів чи може вашого керівництва? НІ!

Я думаю, що вигодоодержувачем громадської чи благодійної організації, громадської спілки та ще купи неприбуткових організацій (інші види) може бути тільки: СУСПІЛЬСТВО ТА ДЕРЖАВА. У меті та цілях що ми пишемо: СПРИЯТИ, ЗАОХОЧУВАТИ, ДОПОМАГАТИ та подібне щодо держави та суспільства, окремих категорій громадян. Хто отримує майно та кошти Гошки після ліквідації? Не Ви! Держава! Ви працюєте на себе? Ні, на суспільство!

Пішли далі: 

1) статутний капітал неприбуткових НУЛЬ, а він не ділиться на проценти;

“Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);” “Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу АБО прав голосу юридичної особи.” (ЗУ від 6 грудня 2019 року № 361-IX)

А за правилами читання юридичних текстів читається обидва варіанти “статутного капіталу” чи “прав голосу” через проценти. Приклад: 25% дівчат АБО хлопців мають право. Законодавець не повинен дублювати % між словами до та після АБО. Можна, звичайно, було деталізувати ось так: 25% дівчат АБО 25% хлопців. Але нащо? Так пишуть тільки, коли проценти різні між одним чи іншим вибором. Тобто: 25% дівчат або 40% хлопців. Таким чином законодавець із техніки юридичного формулювання тексту нічого не порушив.

Нагадую, що “Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.” (ЗУ від 22 березня 2012 року № 4572-VI)

“Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом. (“ЗУ від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII)

Права голосу — це частина корпоративних права, яка вимагає статутного капіталу. Щоб вирахувати % голосів треба вирахувати % статуту, а не вийде. Нуль не ділиться — чиста математика. Не важливо скільки у Вас членів. Нуль не ділиться на жодну цифру.

Ще приклад (за аналогією права):  “право голосу у вищому органі управління юридичної особи, що виникає з володіння акціями/часткою в статутному капіталі цієї юридичної особи. (Національний банк, Постанова "Про затвердження Положення про ліцензування банків" від 22.12.2018 N 149)”

Тому юстиція у себе на сайті розмістила форму структури про відсутність КБВ без вказання процентів для громадських об'єднань.

Умови непрямого вирішального впливу тут не розглядаю, щоб не ускладнювати статтю, але просто нагадаю, що Правління та керівник неприбуткової організації не є вищим керівним органом, і не можуть "приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи", це рівень Загальних зборів, а членство в такому вищому органі/ Організації жодним чином не фіксується державою. 

2) неприбуткові організації не мають корпоративних прав, їм заборонено розподіл майна під час діяльності та ліквідації юридичної особи, отримання дивідентів;

3) засновники громадських обєднань втрачають права у день заснування;

4) члени неприбуткових, які є членами вищого керівного органу (Загальних зборів тощо), не вносяться в ЄДР, їх прийняття та вихід не може бути якось зафіксовано із боку держави, кількість не обмежена (більше 2), це відбувається лише по внутрішнім документам (протоколам, рішенням, або навіть усній згоді);

5) у меті та цілях Статуту, що є основою статусу неприбутковості, закріплено суспільно важливу мету, без визначення будь якої особи та/або осіб, яка може отримувати вигоду (окрім окремих категорій громадян України, яких не можна порахувати чи ідентифікувати);

6) продажа, дарування неприбуткових організацій не можлива, без наявності статутного капіталу нічого не можна продавати чи дарувати, можливо лише передати комусь керівництво.

По суті, керівництво Гошек чи Бошек можна розглядати, як номінальне керівництво чи утримування, яке хоча і здійснює вплив на діяльність юридичної особи, але робить це в інтересах 3 осіб — ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА. А якщо не здійснює, то підпадає під санкції кримінального чи податкового законодавства.

“При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права; “ (ЗУ від 6 грудня 2019 року № 361-IX)

Звичайно, можна виділяти ще купу особливостей та дискутувати...дискутувати...

Тільки треба спершу обрати яку сторону Ви займаєте: чи Ви на стороні громсектору, чи обрали іншу сторону. Визнати її для себе. Зрозуміти, що Вами керує.

На жаль, визнавши когось із керівництва кінцевим бенефіціарним власником, Гошка/Бошка станете суб'єктом і для перевірок Мінфіну, підпаде під дію їх спеціального законодавства. Зараз у неї є самостійний вибір без жодної санкції за помилку обрати свій статус. Вказавши до 11.10.2021 що у нема КБВ, вона зможете потім змінити думку та виявити їх у себе, а ось зворотній процес (ми думали, що керівник КБВ, а тепер передумали) буде викликати зауваження.

І треба розуміти цілі закону: шукають офшори, дотичність публічним особам (політикам, ЛОМам тощо) та іноземців. А громсектор у цьому напрямку дуже незахищений своїм спеціальним законодавством:

1. У ЄДР є історична графа, яку не можна видалити, - засновники. Часто Гошку засновують ті, хто вже давно пішов у політику та подав заяву про вихід із Гошки. В силу особливості роботи реєстрів, вони назавжди залишаються із цією Гошкою. Якщо ця Гошка визнає наявність у себе КБВ та стане субєктом спеціальне законодавство Мінфіну, вона має звітувати за такого політика в засновниках.

2. У Гошек нема фіксація членів в ЄДР чи інших реєстрах. Тому може з'явитись якийсь “дядя” та сказати, що він є Вашим членом. Поки Ви будете гратись із ним у судовому процесі, він зможе добитись бути зафіксованим у вашій структурі як КБВ. Так починається рейдерство або інформаційний удар по іміджу сильної організації.

3. Будь яка ситуація, де Вашій Гошці присвоєно статус ризикованості заблокує Вашу діяльність та рахунки. Платники ПДВ ще відходять від масового блокування та визнання ризикованості, чи готовий до цього громсектор? Наші “грантоїди”:)

Зважаючи на усі ці аргументи, я не раджу представникам неприбуткових організацій визначати у себе кінцевих бенефіціарних власників, а навпаки здавати структуру про їх відсутність. І закликаю це робити інших юристів та експертів. Навіть, якщо Вас пізніше будуть змушувати Мінфін визнавати КБВ, то це буде індивідуальне рішення із їх боку, яке можна буде оскаржити. Навіть на рівні ЄСПЛ. 

Давайте хоча б поборемось за громсектор, хоча зробимо спробу відстояти свої особливі (по відношенню до прибуткових юридичних осіб) права. 

А якщо таки змусять вказати кінцевих бенефіціарних власників, то напишемо дружно туди ДЕРЖАВУ ТА СУСПІЛЬСТВО. Саме вони є нашими вигоодержувачами.