Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.03.2020 14:27

Суд в комп’ютері – майбутнє чи сьогодення?

Керівниця просвітницького напряму роботи Офісу доброчесності НАЗК

Світ ставить нові виклики перед судовою системою і актуалізує потребу іти в ногу з часом.

Сучасні проблеми потребують сучасних рішень.

Про необхідність оптимізації організаційних процесів у судах говорили тривалий час. Перші кроки навіть були законодавчо оформлені, здавалося б, фактичне створення ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), стало лише питанням часу.

А як виявилося – тривалого часу. Ми можемо лише робити припущення щодо реальних причин постійного відтермінування запуску повноцінної роботи цієї системи.

На мою думку, однією з них стала і неготовність суддів та апарату судів до кардинальних змін. На цьому наголошують юристи, посилаючись на приватні розмови з представниками судів: мовляв це “не першочергова проблема, яку потрібно вирішувати в судовій системі. Існують набагато важливіші питання: фінансування судів, забезпечення їх приміщеннями та необхідною кількістю суддів тощо”. 

Справедливості заради, варто згадати, що одна з частин великої системи ЄСІТС таки запрацювала – у 2019 році свою роботу розпочав “Електронний суд”, який надає можливість громадянам подати деякі процесуальні документи в електронному форматі. Проте, як зазначено у рішенні Ради Суддів України, щодо частини отриманих через Електронний суд документів суди ухвалили 3,5 тис. рішень про залишення заяв без руху у зв’язку з необхідністю їх подання в паперовому вигляді, – це становить 36 % від загальної кількості заяв, поданих через Електронний суд. Така динаміка відмов у розгляді документів щодня зростає. За цих умов про ефективність роботи “Електронного суду” говорити зарано.  

Ситуація, що склалась у світі зі спалахом COVID-19 змушує кардинально переглянути таку позицію. Забезпечення можливості подавати необхідні процесуальні документи в електронному форматі, а також можливість брати участь у судовому засіданні у форматі відеоконференції спрямована на задоволення одразу декількох глобальних цілей:

1.Захист та безпека громадян. 

Для того, щоб подати позов, клопотання чи виступити у якості свідка в суді, не обов’язково виходити з дому і, скажімо, порушувати режим карантину – достатньо мати комп’ютер, мікрофон і доступ до мережі Інтернет.

Якщо ж ми говоримо про менш екстремальні умови можливості дистанційної участі в судовому засіданні, то це, у тому числі, може бути частиною програми  захисту свідків. А також застосовуватися у справах за участі неповнолітніх задля зменшення на них психологічного тиску та стресу. 

2.Захист та безпека суддів

Зменшення кількості людей, що відвідують приміщення суду значно сприятиме і зниженню епідеміологічних ризиків для самих працівників судів. 

3. Забезпечення права громадян на звернення до суду з метою захисту своїх прав та покращення доступу до правосуддя.

Активне запровадження можливості брати участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференції дозволить пришвидшити розгляд тих справ, що вже наявні у провадженні, але їх розгляд постійно відкладається через неможливість однієї зі сторін бути присутньою на засіданні (на це звертають увагу зокрема і закордонні експерти). Також це дозволить покращити доступ до правосуддя громадян, що не мають фізичної можливості дістатись до приміщення суду, або робити це регулярно для участі в судових засіданнях.  

Ще одним  переконливим аргументом політики запровадження можливості дистанційної участі в судовому засіданні наголошують наші американські партнери. Так, Верховний Суд штату Мічиган у своєму прес-релізі зауважив, що дана практика дозволила зекономити 5 млн. доларів транспортних витрат для учасників справ (зокрема, мова йшла про витрати, пов’язані з транспортуванням осіб з місць несвободи).  

Говорячи про можливість особи брати участь у судовому засіданні онлайн поза приміщенням суду, безперечно, виникає ряд технічних питань. Наприклад, як забезпечити конфіденційність з’єднання з метою збереження персональних даних, а також як підтвердити особу належним чином. Цю проблему можливо вирішити, створивши окрему систему для проведення таких конференцій з можливістю входу до неї за електронним цифровим підписом. За таких обставин організувати конференцію можна буде з будь-якої точки, де є Інтернет і комп’ютер. 
Додатковим викликом, що стоїть перед більш широким використанням відеоконференцій в судових провадженнях – це безпосередня робота з суддями й апаратом та їх навчання. Проте, технологічний прогрес не стоїть на місці і, як зазначають науковці, використання відеоконференцій в судах – це “хвиля часу”.

Завдяки зовнішнім обставинам (або через них), нам варто ловити цю хвилю якнайшвидше.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи