Хто перевірятиме недоброчесність суддів?

Триває конкурс на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя від Президента. Хто є хто серед кандидатів - читайте у блозі.

Триває конкурс до Вищої ради правосуддя - кандидатів має обрати Президент України. Згідно Закону “Про судоустрій та статус суддів” - двоє з членів одного з головних органів судового врядування призначаються саме Президентом.  

З 31 липня по 2 серпня Конкурсна комісія планує провести співбесіди з усіма кандидатами, допущеними до участі у конкурсі (допущено було 49, проте двоє відкликали свої заяви про участь).  

“ЧЕСНО. Фільтруй суд!” проаналізували всіх кандидатів, що виявили бажання поборотись за можливість звільняти та притягати суддів до дисциплінарної відповідальності (адже це є серед повноважень Вищої ради правосуддя). 

І окремі з них викликають серйозний сумнів щодо можливості бути членом Вищої ради правосуддя, порушивши один чи навіть декілька критеріїв доброчесності, згідно методології кампанії. 

Так, наприклад, кандидат Інна Грибан відома тим, що  вона складі колегії прийняла постанову, якою залишила без змін рішення суду першої інстанції щодо обмеження права на мирне зібрання  необмеженому колу осіб в період Євромайдану в центрі Чернігова.  Порушення норм процесуального права при розгляді даної справи були потім встановлені рішенням дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. 

Або Турченко Олексій - суддя у відставці з Жовтневого районного суду м. Маріуполя. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 21 грудня 2015 року суддя Олексій Турченко постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у сприянні діяльності терористичної організації Володимира Нестеренка. За даними сюжету ТСН, журналістів Володимир Нестеренко у т.з. ДНР  очолював поліграфічне підприємство “Новий Світ”, яке видавало газету “Новороссия” та іншу поліграфічну продукцію терористичної організації. Як вказує ресурс “Миротворець”, посилаючись на дані СБУ, Нестеренко втік одразу після скасування запобіжного заходу.  

Загалом, згідно аналізу ЧЕСНО. Фільтруй суд! 9 кандидатів причетні до ухвалення сумнівних рішень. Окрім зазначених вище кандидатів це також Олександр Хрімлі, Данилова Мальвіна, Караченцев Ігор, Загородній Анатолій, Грибан Інна, Кобаль Михайло, Короткевич Олександр. 

Кандидують до Вищої ради правосуддя і ті, хто пробував свої сили до Вищого антикорупційного суду, проте не зміг успішно пройти співбесіду з міжнародними експертами. Так, чинний кандидат до Вищої ради правосуддя Анатолій Загородній так і не зміг пояснити Громадській раді міжнародних експертів походження коштів його 84-річного батька, який придбав та подарував онуку (сину судді Загороднього) квартиру площею 122 кв.м. у м. Києві вартістю 1 110 866 грн у будинку, де суддя-колега Загороднього через два дні теж придбала квартиру. 

Загалом, за результатами аналізу кандидатів загалом ЧЕСНО. Фільтруй суд! було встановлено, що 3 з кандидатів причетні до порушення прав людини, 4 - недотримання норм професійної етики, 12 кандидатів мають непрозорі статки, а 2 - причетні до вчинення кримінальних правопорушень, згідно методології руху.  

Згідно статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” до повноважень Вищої ради правосуддя входить вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі, і за порушення прав людини і основоположних свобод внаслідок винесеного ними рішення, грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї. 

Враховуючи, що значна частина проаналізованих кандидатів до Вищої ради правосуддя самі мають сумнівну біографію та можуть бути причетними до таких порушень, то питання чи забезпечать вони очищення судової влади від недоброчесних колег з аналогічними порушеннями є риторичним.  

У будь-якому разі результат “президентського” конкурсу до Вищої ради правосуддя продемонструє готовність нової команди до системних змін та головне - виконання їхньої власної програми у частині судової реформи.