Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС
В умовах безпекових викликів Європа розглядає Туреччину та Україну як ключових партнерів для посилення захисту. Важливо вчасно проявити ініціативу.
У дипломатії важлива не тільки позиція, а й своєчасність її прояву. У відповідь на дії Адміністрації Трампа Європа розпочала вибудовувати стратегію власної безпеки, де роль США в довгостроковій перспективі може бути зведена до мінімуму. Втім, виявилося, що швидко стати самодостатньою у безпековому вимірі не вийде, адже питання розвитку національних армій та ВПК не були в пріоритеті європейських країн ще з часів кінця Другої світової.
Якщо йдеться про протидію можливій військовій агресії з боку рф, Європейський Союз + Велика Британія можуть розраховувати на три найбільші армії в Європі: українську, турецьку та польську. Остання знаходиться в стані активного розвитку та модернізації. Польща постійно наголошує, що є східним щитом Європи, але їй необхідно ще 3-5 років, щоб підготуватися до потенційної війни з росією. Україна зараз фактично захищає Європу, але досі не є членом Євросоюзу, не має двосторонніх безпекових угод про спільну оборону та допомогу в разі агресії третьої сторони.
Ймовірно, ЄС міг, так би мовити, «найняти» українську армію після закінчення війни для забезпечення безпеки західного кордону блоку, однак тоді виникнуть непорозуміння із Польщею (хто ж тоді буде «східним щитом»?) та НАТО, адже Альянс теоретично має захистити європейців від путіна та його армії. Головним «акціонером» НАТО є США, які наразі виглядають як ненадійний та непрогнозований партнер.
Але є ще Туреччина, з якою у Євросоюзу тісні економічні, але складні політичні відносини. Анкара прагне вступити в ЄС з 1987 року, але у 2016 переговори про вступ зупинилися нібито через порушення Туреччиною прав людини та відсутність верховенства права. Про це можна багато дискутувати, хоча б тому, що Угорщина Орбана та Словаччина Фіцо наразі не виглядають більш європейськими, ніж Туреччина Ердогана.
Останні висловлювання турецького лідера свідчать, що Анкара пропонує Європі, що опинилася у безпековій кризі, свою допомогу в обмін на членство Туреччини в ЄС. «Ми сподіваємося, що наші європейські друзі усвідомлять роль нової Туреччини у зміненому світі та будуть формувати свої стратегії відповідно до цього. Вірю, що після досягнення цього взаєморозуміння відносини між Туреччиною та Європою швидко розвиватимуться в усіх сферах», - зазначив Ердоган, коментуючи питання європейської безпеки на тлі загострення відносин між ЄС та США. «Ми нагадуємо Європі, що «останній виїзд перед мостом – це Туреччина» - наголосив президент Туреччини. Кажуть, що в цьому висловлюванні йдеться про турецький ідіоматичний вираз, що походить від дорожніх знаків на автострадах, де водії бачать попередження про «останній виїзд перед мостом», після якого вже не можна змінити маршрут.
Анкара однозначно каже Брюсселю, що довгострокова стратегія європейської безпеки без Туреччини не буде ефективною, враховуючі головний виклик, що постав перед Європою – відхід Сполучених Штатів на другий план у захисті європейських країн від потенційної військової загрози з боку рф.
І ось тут, на мою думку, наступає той самий момент, коли Україна має проявити ініціативу та відкрито підтримати Туреччину. Це аж ніяк не погіршить наші відносини з ЄС та Великою Британією, тому що насправді Київ і Анкара вкрай необхідні Європі, щоб почуватися безпечно. Підтримка прагнення Туреччини вступити до Євросоюзу може вивести відносини Києва та Анкари на якісно новий рівень.
У першу чергу ми зацікавлені у співпраці щодо розвитку спільних проєктів у сфері ВПК та залученні турецьких інвестицій в розвиток повоєнної економіки України. Туреччина не пропустила додаткові сили російського флоту в Чорне море на початку повномасштабного вторгнення рф, і ми маємо бути вдячні, адже завдяки цьому росія не змогла зібрати необхідні сили для захоплення Одеси та Миколаєва. Після війни Анкара буде зацікавлена в тому, щоб Київ контролював північне узбережжя Чорного моря, не допускаючи туди рф. Ми також зацікавлені у відправці турецьких миротворців для контролю демілітаризованої зони одразу після зупинки бойових дій. росія заявила, що не хоче, щоб там були війська країн-членів НАТО, а проти турецьких військ заперечень з боку москви не було.
Президент Зеленський нещодавно заявив, що сподівається, що Туреччина приєднається до гарантій безпеки для України. Вважаю, що це дійсно вдалий хід, але Україна своєю чергою має подбати, щоб Анкара, так чи інакше, була за столом переговорів щодо умов закінчення війни та подальшого співіснування України та росії. Тут також вкрай важлива наша дипломатична ініціатива та наполегливість. Правда, що не всі партнери Києва хочуть бачити серед переговірників саме Ердогана, але Україна має проявити майстерність політичних маневрів та досягти найкращого для себе результату.
Складна, політично вмотивована ситуація, що склалася навколо передачі Україні літаків F-16 має змусити нас задуматися, чи надійно у повітряному компоненті національної безпеки робити ставки лише на США та Європу. І тут співробітництво із Туреччиною може стати для України виходом. Можемо підписати угоду про закупівлю турецького літака 5-го покоління КААN, який вже отримав високі оцінки військових експертів. Це диверсифікує наші безпекові можливості та поглибить україно-турецькі відносини.
Можливостей в України багато, головне вчасно проявити ініціативу.
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 173
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 157
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 136
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 119
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 82
-
Прифронтовий Марганець був без води три доби: відключили через борги
доповнено
Бізнес
20322 -
У Львові відкрили перший в Україні McDonald's зі "сталим дизайном"
Бізнес 12909
-
Українська компанія здійснила прорив у сфері досліджень газових свердловин – фото
Бізнес 8546
-
Від Арно до Маска – що роблять діти найбагатших людей світу
Життя 7255
-
Автотрасу від Львова до кордону з Польщею ремонтують у дві зміни – фото, відео
Бізнес 4451