Біженці та мирні перемовини: час працює проти України
Українці за кордоном.
Україна продовжує стрімко втрачати людей. До втрат на фронті додається втрата робочої сили у вигляді мігрантів. Згідно з останнім аналітичним звітом Центру економічної стратегії, наразі закордоном знаходиться 5,2 млн українських біженців. За 2024 рік їхня кількість зросла на 300 тис людей. Виїзд цивільного населення з країни під час війни – нормальне явище, однак настрої серед наших мігрантів виглядають тривожно.
Згідно з даними ЦЕС, станом на січень 2025 року готові повернутися в Україну лише 43% українців, які виїхали за кордон. Рік тому цей показник становив – 52%, два роки тому – 74%. Як видно, чим довше триває повномасштабна війна, тим на меншу кількість українських громадян може розраховувати повоєнна Україна. Експерти ЦЕС вважають, що втрати робочої сили через неповернення українців додому можуть становити 1,7-2,7 млн людей. Внаслідок цього українська економіка щороку втрачатиме 5,1%-7,8% ВВП.
У звіті зазначається, що для 53% наших біженців головним стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення. 46% українців вважають за можливе повернутися, якщо рівень життя в Україні буде вищим, ніж зараз, для 33% головною передумовою повернення є можливість знайти добре оплачувану роботу. Отже, повернення українців в Україну залежить від того, наскільки надійно буде завершена війна і наскільки впевненим буде повоєнне відновлення країни.
Завдяки дослідженню ЦЕС можна побачити загальну картину: ми неодмінно втратимо робочу силу і частину ВВП через неповернення біженців. Питання лише в тому, якими будуть масштаби наших втрат. Для України ситуація нагадує пісочний годинник: час грає проти нас, з кожним новим місяцем війни маємо все більше людей, які виїхали і все більше тих, хто вирішив не повертатися. Ми не можемо зупинити «годинник», але можемо значно його уповільнити. Іншими словами – за українців необхідно боротися.
Уявіть собі, які новини зараз читають наші біженці про Україну? Інформаційне поле переповнене апокаліптичними прогнозами в стилі «все пропало», «буде тільки гірше», «кінця війні не буде» і т.п. Як думаєте, які рішення приймуть біженці на тлі такого інформаційного порядку денного, в якому від влади немає позитивних сигналів, окрім того, що ми будемо стійкими і будемо боротися. Біженці, скоріше за все, вирішать не повертатися, бо в Україні все дуже складно і невизначено.
Так, українська влада не може напряму впливати на рішення адміністрації Трампа чи Євросоюзу, але нам під силу демонструвати впевненість. В тому, що ми, як і США, прагнемо закінчити війну дипломатичним шляхом, що зробимо для цього усе можливе, захищаючи при цьому кожен клаптик наших національних інтересів, що уряд, парламент і міжнародні партнери вже працюють над стратегією повоєнного розвитку економіки. Що буде багато робочих місць з гідною зарплатою, що будуть спеціальні програми підтримки для біженців, які повертатимуться, що ми любимо, цінуємо і чекаємо своїх людей. Українці за кордоном розуміють усі труднощі, але хочуть вірити і чути, що Україна буде, і буде українське майбутнє.
Якби не було важко на військовому і дипломатичному фронтах, жодної секунди ми не маємо забувати про своїх людей, багато з яких попри усі переваги європейської цивілізації, хочуть повернутися додому. Сподіваюся, що влада знайде в собі сили посилити напрям роботи з українськими мігрантами, поки наш «пісочний годинник» не спорожнів.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14946
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11454
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9484
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7958