Біженці та мирні перемовини: час працює проти України
Українці за кордоном.
Україна продовжує стрімко втрачати людей. До втрат на фронті додається втрата робочої сили у вигляді мігрантів. Згідно з останнім аналітичним звітом Центру економічної стратегії, наразі закордоном знаходиться 5,2 млн українських біженців. За 2024 рік їхня кількість зросла на 300 тис людей. Виїзд цивільного населення з країни під час війни – нормальне явище, однак настрої серед наших мігрантів виглядають тривожно.
Згідно з даними ЦЕС, станом на січень 2025 року готові повернутися в Україну лише 43% українців, які виїхали за кордон. Рік тому цей показник становив – 52%, два роки тому – 74%. Як видно, чим довше триває повномасштабна війна, тим на меншу кількість українських громадян може розраховувати повоєнна Україна. Експерти ЦЕС вважають, що втрати робочої сили через неповернення українців додому можуть становити 1,7-2,7 млн людей. Внаслідок цього українська економіка щороку втрачатиме 5,1%-7,8% ВВП.
У звіті зазначається, що для 53% наших біженців головним стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення. 46% українців вважають за можливе повернутися, якщо рівень життя в Україні буде вищим, ніж зараз, для 33% головною передумовою повернення є можливість знайти добре оплачувану роботу. Отже, повернення українців в Україну залежить від того, наскільки надійно буде завершена війна і наскільки впевненим буде повоєнне відновлення країни.
Завдяки дослідженню ЦЕС можна побачити загальну картину: ми неодмінно втратимо робочу силу і частину ВВП через неповернення біженців. Питання лише в тому, якими будуть масштаби наших втрат. Для України ситуація нагадує пісочний годинник: час грає проти нас, з кожним новим місяцем війни маємо все більше людей, які виїхали і все більше тих, хто вирішив не повертатися. Ми не можемо зупинити «годинник», але можемо значно його уповільнити. Іншими словами – за українців необхідно боротися.
Уявіть собі, які новини зараз читають наші біженці про Україну? Інформаційне поле переповнене апокаліптичними прогнозами в стилі «все пропало», «буде тільки гірше», «кінця війні не буде» і т.п. Як думаєте, які рішення приймуть біженці на тлі такого інформаційного порядку денного, в якому від влади немає позитивних сигналів, окрім того, що ми будемо стійкими і будемо боротися. Біженці, скоріше за все, вирішать не повертатися, бо в Україні все дуже складно і невизначено.
Так, українська влада не може напряму впливати на рішення адміністрації Трампа чи Євросоюзу, але нам під силу демонструвати впевненість. В тому, що ми, як і США, прагнемо закінчити війну дипломатичним шляхом, що зробимо для цього усе можливе, захищаючи при цьому кожен клаптик наших національних інтересів, що уряд, парламент і міжнародні партнери вже працюють над стратегією повоєнного розвитку економіки. Що буде багато робочих місць з гідною зарплатою, що будуть спеціальні програми підтримки для біженців, які повертатимуться, що ми любимо, цінуємо і чекаємо своїх людей. Українці за кордоном розуміють усі труднощі, але хочуть вірити і чути, що Україна буде, і буде українське майбутнє.
Якби не було важко на військовому і дипломатичному фронтах, жодної секунди ми не маємо забувати про своїх людей, багато з яких попри усі переваги європейської цивілізації, хочуть повернутися додому. Сподіваюся, що влада знайде в собі сили посилити напрям роботи з українськими мігрантами, поки наш «пісочний годинник» не спорожнів.
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич вчора о 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський вчора о 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол вчора о 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 159
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 86
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році 62
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 76644
-
"Від автобусів до метро". В Україні з 1 січня почала діяти єдина форма квитка – деталі
Бізнес 51235
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 24060
-
Екснардепа Демчака затримали в Німеччині
Фінанси 18159
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 15711
