Особисті персональні дані працівника (GDPR). Як їх використовувати та захищати?
Особисті персональні дані, особливості їх збору і використання, відповідальність за порушення законодавства при використання особистих персональних даних
З 2010 року в Україні діє Закон України «Про захист персональних даних». З 2018 року діє GDPR (General Data Protection Regulation) - Загальний регламент про захист даних. Хоча даний документ належить ЄС, однак його положення надширокі до застосування.
Так, згідно з GDPR регламент застосовується до обробки персональних даних контролером або обробником, який має осідок поза межами ЄС (до прикладу, компанія з України), якщо обробка пов’язана з постачанням товарів чи наданням послуг на території ЄС або з моніторингом поведінки суб’єктів даних, якщо така поведінка має місце на території ЄС. Якщо громадянин Франції звернеться за послугами до української компанії, яка працює лише на території України, то ця компанія не буде зобов’язана підпорядковуватися GDPR.
Отже, зважаючи на великий спектр поширення вказаного регламенту українські компанії, а особливо ті, які ведуть або планують вести міжнародну господарську діяльність мають дотримуватися, окрім національного законодавства, GDPR, щоб не натрапити на величезні європейські штрафи.
Згідно вказаного закону персональні дані (ПД) – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Обробка ПД - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Головно роботодавцям рекомендується розробляти уніфіковані положення про збір, обробку та використання ПД та ознайомлювати з ним під підпис своїх працівників. При прийому на роботу працівників надавати під підпис заяву про надання згоди на обробку ПД. Працюючим уже працівникам слід надати під підпис даний документ. Таку заяву працівника варто зберігати в його особовій справі навіть після його звільнення. Наприклад, невдоволений звільнений працівник не зможе використати проти колишнього роботодавця незаконне зберігання чи використання його ПД, якщо він сам дав на це згоду. Звісно, така заява має бути складена з урахуванням її сили дії в часі, а також передбачати порядок зберігання та використання ПД після звільнення працівника.
Згідно з ч. 6 ст. 6 профільного закону не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди. Виняток становлять лише випадки, визначені законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст. 188-39 КУпАП штраф за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних може сягати 34 000 гривень.
Згідно зі ст. 188 КК України за порушення недоторканості приватного життя, які включають в себе порушення в сфері ПД щодо особи, максимальною санкцією є позбавлення волі на 5 років.
В Україні діє інститут Уповноважено Верховної Ради з прав людини, який має, окрім інших, право проводити на підставі звернень або за власною ініціативою виїзні та безвиїзні, планові, позапланові перевірки володільців або розпорядників персональних даних у порядку, визначеному Уповноваженим, із забезпеченням відповідно до закону доступу до приміщень, де здійснюється обробка персональних даних.
Тому в інтересах роботодавця зробити законним збирання, зберігання, обробку та використання ПД потенційних, існуючих та колишніх працівників.
Більше того, коректне забезпечення захисту ПД працівників підприємства однозначно впливає і на репутацію компанії, оскільки контрагенти визначатимуть як ненадійного партнера, який не може до ладу і законно захищати ПД працівників, клієнтів. Тому великим підприємствам доречно створювати окремі посади і відділи, в функціональні обов’язки яких входить лише робота з ПД, GDPR комплаєнс, або ж додавати ці обов’язки до служби безпеки компанії.
Складність роботи з ПД полягає в тонкій грані між законними і незаконним їх використанням, а тому врегулювання має відбуватися не факультативно, а обов’язково і професійно.
Для коректного і повного вирішення питань, повязаних із використанням персональних даних, рекомендуємо звертатися до фахівців. що мають успішний досвід у реалізації таких проектів.
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель вчора о 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін вчора о 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука вчора о 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей вчора о 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
- Смертна кара у часи війни: вибір між гуманізмом і виживанням Дмитро Зенкін 10.03.2025 23:08
- Про оскарження рішень військово-лікарських комісій (ВЛК) Світлана Приймак 10.03.2025 23:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
3805
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 3119
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2565
-
Трамп звинуватив Ірландію у крадіжці фармацевтичної промисловості
Бізнес 2431
-
Три червоні лінії, яких має триматися Україна на будь-яких міжнародних переговорах
Думка 2084