Мотиваційний лист

Чому я прагну стати членом Вищої ради правосуддя

Я – суддя. Проти якої, починаючи з 2014 року, порушено мінімум 11 кримінальних проваджень, подано купу дисциплінарних скарг і цивільних позовів – один з яких (про захист честі й гідності) супроводжувала вимога призначення мені психіатричної експертизи. Зрештою, всі обвинувачення завершилися пшиком.

Мене називають суддею-викривачем, суддею, яка кинула виклик системі, білою вороною. Я зазнала нападу, тож тепер включена до «списку Катерини Гандзюк».

І все тому, що під час розгляду адміністративної справи за корупційним обвинуваченням полтавського мера Олександра Мамая мене намагалися підкупити. Я повідомила правоохоронців, допомогла задокументувати злочин.

Проте особи, причетні до пропонування неправомірної вигоди і тиску на суддю (включно з головою суду, в якому працюю), досі не покарані. Я ж змушена продовжувати боротьбу за свою незалежність і вимагати від правоохоронної системи виконати свою роботу.

За п’ять (!) років нерівного протистояння моє становище тільки зміцніло. Суддівські повноваження я повернула завдяки позову до Президента України, згодом домоглася визнання протиправною бездіяльності гаранта додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Застосоване до мене – за скаргами голови суду! – дисциплінарне стягнення, скасоване Великою Палатою Верховного Суду.

Щоправда, догана (за порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя), поки була чинною, завадила взяти участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

Попри шалений спротив місцевих воротил, я набула медійної пізнаваності. Взяла участь у багатьох телевізійних і радіопередачах провідних каналів і студій України. Стала автором низки інтерв’ю і власних публікацій у регіональних, всеукраїнських та іноземних ЗМІ. Про мене розповідали New York Times, Vice News Tonight на каналі HBO, сайт аналітичного центру Atlantic Council.

Мене запрошують на неординарні заходи. Так, восени 2016 року з ініціативи Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України я стала учасницею обговорення питань здійснення судової реформи та очищення судової системи і підтримки чесних суддів. Згодом спільно з коаліцією громадських організацій Ініціатива 11 долучилася до промоції законопроекту «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам» (на жаль, його досі не прийнято).

Восени 2017-го на пропозицію організаторів відвідала 14-у Щорічну Зустріч YES, де поміж інших обговорювали питання судової реформи та створення Антикорупційного суду. Уперше в історії престижного міжнародного форуму його учасником стала українська суддя, тим більше – з провінційного місцевого суду, позбавлена на той час повноважень на здійснення судочинства.

Навесні 2018 року взяла участь у роботі форуму «Незалежність суддів як передумова функціонування самостійної судової влади та гарантія верховенства права», восени – міжнародної конференції «Солідарність проти корупції», організованої за підтримки впливової організації Solidarity Center, базованої у США.

На початку 2019 року на запрошення чеського CEELI Institute у рамках круглого столу «Боротьба з корупцією через підвищення якості правосуддя» обговорювала відповідні проблеми з колегами зі США, Італії, країн Центральної та Східної Європи.

За «мужність та доброчесність у вимозі належного розслідування корупції в судовій сфері» я нагороджена спеціальною відзнакою міжнародної організації Blueprint for Free Speech. Дієву підтримку надає мені міжнародна суддівська фундація Judges for Judges.

За Законом Вища рада правосуддя покликана забезпечувати незалежність судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Наразі першочерговим завданням, на мою думку, є повернення довіри суспільства до судів усіх інстанцій та юрисдикцій, відновлення авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності, непідкупності, принциповості. Це – запорука сталого демократичного розвитку держави.

Гадаю, що ВРП завинила перед народом України і потребує перезаснування. На принципово нових засадах. Бачення цього я виклала у зверненні до Президента Володимира Зеленського.

Проте і в нинішньому вигляді ВРП здатна виконувати свою місію, використовуючи всі можливості, надані їй законодавцем. Та дослуховуючись до вимог суспільства. Правоохоронна система повинна знайти в собі сили до самоочищення та звільнення зі своїх лав тих, хто недостойний звання судді чи прокурора.

Я зазнала несправедливості з боку Вищої ради правосуддя, але не бажання помсти чи реваншу рухає мною. Стати членом ВРП – серйозний виклик для будь-якого правника, незалежно від рівня професійних знань, щаблів попередньої кар’єри, наукових ступенів.

Історія нашої країни показує, як важливо зберігати принциповість, вміти сказати обґрунтоване «ні» найвищим посадовим особам, попри тиск, різноманітні спокуси та власні вигоди продовжувати стояти на сторожі інтересів, прав і свобод особи, суспільства, держави. Член ВРП не повинен бути заручником політичних «розкладів» і ставати об’єктом міжпартійних «договорняків».

Я довела свою спроможність протистояти тиску можновладців та не відступати від вимог Закону. Я не маю ні родинних, ні корпоративних зв’язків у суддівському середовищі, за мною не стоять політичні сили, олігархи чи інші «сильні світу цього». Тому ніхто не зможе вимагати від мене лояльності в обмін за надану підтримку.

Суддя має бути взірцем доброчесності. Члени Вищої ради правосуддя, незаплямовані, незалежні, неупереджені та компетентні, повинні стати оборонцями правопорядку нашої спільної Вітчизни. Для мене ці слова – не порожня патетика.