Що б я сказала на YES-14

Нещодавно я була учасницею 14-ї Щорічної Зустрічі YES (Ялтинська Європейська Стратегія).

Цьогоріч у роботі представницького міжнародного форуму взяли участь найвищі керівники української держави та почесні гості – Девід Камерон, Тоні Блер, Александр Кваснєвський, Кондоліза Райс, Джон Керрі, Андерс Фог Расмуссен, Роберт Гейтс, Ньют Гінгріч, Курт Волкер і багато інших видатних особистостей нашого часу.

Наскільки мені відомо, суддя, тим більше з провінційного місцевого суду, був запрошений на YES вперше.

Формат моєї участі не передбачав окремого виступу. Та про всяк випадок невеличкий текст я підготувала.

Ось він.

*   *   *

Про мою історію знають уже далеко за межами України.

Я суддя місцевого суду, яка розглядала справу за корупційним обвинуваченням Полтавського міського голови.

На мене чинився тиск. Мене намагалися підкупити. За моєю заявою злочинні дії мера та його посібників були задокументовані правоохоронцями. Усе це відбулося наприкінці 2014 – на початку 2015 року.

Однак і досі ніхто із винуватців не притягнутий до кримінальної відповідальності.

Натомість я тривалий час позбавлена повноважень судді.

Голова суду, який сприяв меру, створював умови, щоб я перестала бути суддею.

І тільки нещодавно Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Рада суддів України, Національне агентство з питань запобігання корупції стали на мій захист.

Сподіваюсь, що рішучості у справі очищення суддівських лав вистачить і Вищій раді правосуддя.

Тільки цей орган може звільнити суддю, який зганьбив своєю поведінкою це високе звання. Наголошу, у даному випадку мова йде про голову суду, який сприяв тиску на мене з боку мера і здійснював такий тиск сам.

Стосовно мера. Рік тому після втручання Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України розслідування цієї кримінальної справи було забране у прокуратури Полтавської області, що фактично стала адвокатом мера, і передане до Національного антикорупційного бюро України.

Наскільки мені відомо, детективи свою справу зробили достатньо швидко та якісно.

Тепер справа за Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Однак навіть висунення обвинувачення мерові у злочині, на жаль, не гарантує   швидкого та справедливого вироку суду.

Така складається практика. Нереформовані суди не проявляють бажання притягувати до кримінальної відповідальності корупціонерів-високопосадовців. Цього і не станеться, якщо в Україні не буде створено повноцінного Антикорупційного суду. Участь у формуванні якого повинні взяти провідні фахівці та експерти з-за кордону. Крім того, украй необхідно щоб до цього суду увійшли фахівці, не обтяжені надто тривалим досвідом суддівства, щоб вони не перенесли негативні традиції, які десятиліттями накопичувались у судовій системі України.

Як показує мій досвід, суддівське середовище чинить прихований опір змінам, не бажає очищувати свої лави, а запропоновані владою темпи судових реформ – не влаштовують суспільство. Що підтверджують ексцеси із захопленням будівель судів та інші протестні акції, які відбуваються в різних частинах України.