Любовь – это наше главное чувство?
Что нас объединяет? Какое самое сильное чувство?
Недавно меня пригласил на интервью один украинский телеканал. Журналистка спросила у меня: «Как мы можем проявить чувство любви ко всем?». Я ответил вопросом: «Зачем нам всем любить всех?». Ведущая немного удивилась от неожиданного ответа и попыталась объяснить свою точку зрения: «Любовь - самое мощное чувство, мы должны проявлять и развивать это чувство, ведь оно объединяет нас для улучшения нашей жизни».
«Разве?» - спросил я.
Об этом я бы хотел с вами поразмышлять.
Все знают историческую драму «Троя». История началась с того, что царевич Парис влюбляется и затем похищает жену спартанского царя Манелая Елену Прекрасную.
Каждый день мы встречаем влюблённые пары, ежедневно мы чувствуем привязанность к родителям, мы часто видим семейные пары, которые живут вместе хорошо. Все эти чувства мы называем общим словом «любовь».
На самом деле мыслящий человек понимает, что ничего общего в этих чувствах нет. Елена Прекрасная мотивировала поступок Париса гордостью и обидой. У молодых пар это тяга к друг другу. Чувство родителей и детей - это генетика. Отношения семейной пары - это удобство, привычка и притяжение. А мы все это называем одним словом «любовь». Извините, но я разочарую романтиков. Это абсолютно разные чувства. Но часто люди их складывают в одну корзину.
Если не любовь объединяет нас, то что?
Все мы люди. Что же общего у нас? Желание существовать-жить заложенное инстинктом самосохранения. Этот инстинкт объединяет не только людей, но и всех созданий Всевышнего. Взгляните вокруг, самое сильное чувство - это желание жить.
Сейчас все человечество испытывает борьбу с другим существом (вирус это тоже живое существо). Мутация, которая сейчас встречается, является инстинктом самосохранения вируса, поскольку, если им никто не заражен, то спустя короткое время он исчезнет. А теперь он мутирует, пытаясь поглотить иммунитет. То есть попросту - выжить.
Американские психологи рекомендуют людям с высоким нервным напряжением заниматься дайвингом, поскольку как только мозг понимает, что ему нечем дышать, он отключает любые посторонние мысли, любую лишнюю информацию и занимается лишь одним – попыткой выжить под водой.
Собственно, в этом и есть мастерство предвыборной кампании. Нам «дают почувствовать» себя под угрозой жизни, включая в нас инстинкт самосохранения, и мы выбираем того или иного политика, как решение этой угрозы. Но надо помнить, что политик, который предлагает нам защиту, должен быть сильным, мужественным и надёжной опорой для нас.
Как действительно убедить себя в том, что нужно быть спокойным и не переживать о завтрашнем дне, ведь совсем некомфортно постоянно чувствовать угрозу и тревогу от инстинкта самосохранения? Это объясняет нам известный еврейский мудрец Раби Нахман из Бреслава: «Весь мир очень узкий мост, но самое главное ничего не бояться».
Когда у нас есть некие выдуманные или истинные причины для переживания, нам нужно помнить, что мы временно живём в этом мире. Мы посланные Творцом, чтобы понять его задачи, и именно этот Творец защитит нас. Все равно в этом мире мы живём совсем мало, а человеческая душа вечна. Поэтому этот мир «очень узкий мост». Этот мир - мост между тем, где душа была до рождения и куда душа пойдёт после смерти. И поэтому главное - ничего не бояться. Это по-настоящему сможет нас объединить как людей.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 310
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 107
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7924
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6597
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5214
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4273
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3392